Пероганич Йосип Юрійович
Йосип Юрійович Пероганич (народився 18 квітня 1937 в селі Нижня Тернава у Верхньому Надсянні) — педагог, музикант, художник-оформлювач, відмінник народної освіти, нині пенсіонер.
Життєпис
Йосип Пероганич і його родина були депортовані 1946 року з Тарнави-Нижньої. З 1947 по 1975 жив у селі Сможе Сколівського району на Львівщині.
Закінчив Самбірське педагогічне училище здобувши фах вчителя початкових класів.
Вчителював у школах Сколівського району на Львівщині, водночас працював художником-оформлювачем. Оформив краєзнавчий музей у Сколівській школі-інтернаті.
В 1975—1977 — вчителював в селі Козари Носівського району, де організував духовий оркестр і керував ним.
В 1977—1984 — художник-оформлювач за заводі «Побідит» у Носівці.
З вересня 1984 — вчитель образотворчого мистецтва та креслення у Носівській середній школі № 3. Власноруч оформив та облаштував технічними засобами навчання кабінет естетики, займався естетичним оформленням шкільних приміщень, стендів, наочності. Керував гуртком ударних інструментів, започаткував ляльковий театр.
У 2000-х — керівник гуртків моделювання і технічного дизайну Носівської станції юних техніків.
Родина
Батько, Пероганич Юрко Андрійович, уродженець Нижньої Тарнави, помер в 1960. Похований в селі Сможе Сколівського району на Львівщині.
Мати, Пероганич (дівоче прізвище Борута) Марися Юрківна, родом із сусіднього Дзвиняча-Горішнього померла в 1980. Похована в селі Сможе Сколівського району на Львівщині поруч із чоловіком.
Дружина, Пероганич Галина Олександрівна, працювала вчителем, нині пенсіонер.
Син, Пероганич Юрій Йосипович (народився в 1961), громадський діяч, живе і працює в Києві.
Донька, Руденко Наталія Йосипівна (народилася в 1969), вчителька початкових класів у Носівській середній школі № 3.
Із листа брата Івана, весна 1988 року
Материна сторона. Юрко Борута (до сількому Пагулич) пізні 1850, материна мати, Анця (ранні 1860, дівоче прізвище Чайка, дочка коваля із Села Дзвіняче).
Мали 5 дітей, 1892 найсташа Марія.
Вуйко Іван, потрапив у Канаду ще за австрії, мав двох дітей (Іван, лісник і донька), яких лишив в Україні, перед смертю повернувся в Україну і Івано-Франківськ, помер в 1960-х від передозування сонних таблеток
Тітка Євка,
тітка Феня (мориконьова мати)
Василь (1907), мав сина, який побудувався в Івано-Франківську і вчадів
Брати і сестри Йосипа
Найстарша сестра була дівчинка — померла немовлям.
Михайло (1917), Іван (1919), Анна (Анця, 1921), Йосиф (1923—1934), Марія (Маря, 1925), Феня (1927), Анастася (Настуня, 1929), Йосиф (1937).
Михайло має 4 дітей Ганна (Ганя: Наталія, Михайло), Надія (Віктор і Тетяна), Василь (Мар'яна — має 4 дітей, Оксана), Юрій (Роман і Оксана)
Іван має доньку Марійку (Джонатан, має двох дівчат)
Анна: Михась (Ндія, живе в Італії, Михась у Львові), Ганя (Юра помер, Сергій), Іван (у Дніпропетровську)
Марія: Іван (1966, доньки Марія, дитячий лікар і Уляна, музикант)
Феня: Славко (помер), Люба (живе в Івано-Франківську, Славко і Мирося)
Настуня: Люба (Іван і Віктор, обидва в США) Оля (Михайло, Віктор, Роман), Наталка (Маруся, Леся, в Ізраїлі), Олександр (загинув у Армії).
Йосип: Юрій і Наталія (29 березня 1969, Олександр і Юрій)
