Марущак Михайло Михайлович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 16:47, 24 жовтня 2024, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Заміна тексту — «’» на «'»)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Михайло Марущак.jpg

Михайло Михайлович Марущак (народився 20 травня 1979 в с. Червоне на Кропивниччині. — помер 10 листопада 2023 біля Авдіївки, на Донеччині), житель Володькової Дівиці, рядовий, доброволець, загинув на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 13 листопада 2023

Виростав на Срібнянщині, куди переїхала родина. Виховувався у родині, де зростало четверо братів. Тому хлопці старалися з самого малку стати опорою для мами, яка підіймала їх сама.

Після закінчення школи здобув професію і влаштувався на роботу будівельником. Мав просто золоті руки до всього у цій справі.

Згодом разом з дружиною Світланою створили дружну родину, де народилося троє діток. Тато став для синів та донечки прикладом справжнього і надійного батька, для дружини – найкращим чоловіком.

Родина Марущаків півтора десятка років тому приїхала до Володькової Дівиці, аби тут придбати будиночок і вити своє родинне гніздо. Порядні, дружні, працьовиті, хороші люди швидко прижилися у селі, заживши поваги від односельців.

Михайло весь час опановував щось нове у техніках будівництва. А віднедавна взявся створювати штучні озера, водоспади. Він умів робити усю чоловічу роботу, встигаючи створювати таку красу, був майстерним технарем. Сам зібрав трактор, розумівся у всій техніці.

Дуже любив і старався все зробити і для дружини, і для дітей, бо це був його головний сенс життя.

Тому, коли російські окупанти рушили 24 лютого з війною, він не міг лишатися осторонь: пішов добровольцем у перший же день. Певний час чергував на блокпостах, а далі виконував обов'язки механіка відділення спеціальних робіт ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону.

Під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу біля Авдіївки, на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям. Сталося це 10 листопада.

Поховано загиблого Героя на кладовищі по вулиці Сонячна (мікрорайон Грузилівка) у с. Володькова Дівиця.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Світлана Володимирівна, діти: Андрій, Микола та Софійка.