Міст через Остер у Козарах

Міст через Остер у Козарах

Козарський міст

Розділ книги Людмили Корженко «Козари: шлях через століття» – Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2024. – 136 с. ISBN 978-617-640-642-6

Міст через Остер в Козарах був завжди з тієї самої пори, коли взагалі почали будувати мости. Село довгий час розташовувалось з обох сторін річки. Багато століть він, періодично відновлюючись, був дерев'яним, тобто спирався на дубові палі, і лише в середині 1960-х рр. його збудували з бетону. Крім того, що по ньому довгий час проходив центральний шлях, міст з’єднував дві частини села, а поруч з ним знаходились, починаючи з 18 ст. будівлі церкви і школи.

Ранок на Козарському мосту. Світлина Андрія Івановича Лопати,
кінець 1970х – початок 1980х років.

Поряд з мостом ще на початку 20-го століття була гребля, за допомогою якої в річці біля села держався певний рівень води, що необхідно для підтримання належної життєдіяльності як господарського сектору, так і мешканців даної водойми.

У лісі з'явилися партизани

У лісі з'явилися партизани. Їх ставало більше, причому серед них було чимало жителів Козар. Взимку партизани знищили в селі поліцейську дільницю. Почастішали диверсії на дорогах, якими йшли німецькі машини. Було підірвано міст через річку Остер. Одна група партизанів зав'язала бій з охороною, а друга з іншого боку мосту непомітно заклала вибухівку [2].