Микола (Ширяй)
Микола (Ширяй) (Хиряй; народився 1870 — помер після 1933) — релігійний діяч, єпископ Ніжинський, згодом Роменський УАПЦ. На початку 1920-х був настоятелем? парафії в Носівці.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1921 році був делегатом І Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 14–30 жовтня як священик села Сваричівка Борзнянського повіту.
У 1922 році висвячений на єпископа Ніжинського УАПЦ. На той час мав у себе до 40 парафій, зокрема церкви Борзенського повіту.
З часом перебрався на парафію у місто Носівка. У 1924 році посварився з власною округовою радою і наступного 1925 року перейшов до Діяльно-Христової церкви. У братстві був настоятелем Троїцької парафії в Києві.
25 грудня того року разом із єпископами-перебіжчиками Петром (Тарнавським) і Володимиром (Бржосньовським) хіротонізував на єпископа Новомиргородського і Зінов'євського Феофана (Хомжу).
Однак станом на 1926 рік парафія єпископа боргувала за архієрейський одяг 237 рублів.
Ще з 1926 року разом із Тарнавським і Бржосньовським спробував повернутися до УАПЦ, однак хоч і усі були прийняті, проте залишилось відкритим питання про те, чи залишати їм єпархії і парафії.
Єпископ Микола за умовами приєднання першим залишив парафію і перейшов на проживання до Михайлівського монастиря у Києві.
21 січня 1927 Микола (Ширяй) очолив самоліквідаційні збори Ради спілки релігійних громад ДХЦ.
9 травня 1927 року єпископ Микола брав участь у храмовому святі в селі Мрин та після Євангелія закликав людей єднатися із синодальною церквою.
8 листопада 1927 року в Троїцькій церкві Києва на свято Михайла відбулося повернення єпископів ДХЦ Чулаєвського, Тарнавського, Ширяя і Грушевського до УАПЦ.
З 1928 року Микола (Ширяй) став єпископом Роменським із включенням Прилуцької округи.
З 1933 року доля єпископа невідома.
