Боженко Василь Назарович
Василь Назарович Боженко (1867/1869/1871 — 19 серпня 1919) — більшовицький червоний польовий командир та український радянський військовий діяч часів війни 1917—1921 років, українофоб, колаборант, посібник російських більшовиків.
Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію.
Смерть
Помер (за однією з версій був отруєний ЧК в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії)[1], за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі[2], за іншими — на станції Славута 19 серпня 1919. Похований у Житомирі, могила не збереглася.
Родина
Дружина Боженка — Феодосія Мартинівна — загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита ЧК)[1] у 1919 році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном Богунського полку, брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського[3].
Ставлення до української мови
Затонський наводив приклад Василя Боженка, який на прохання поставити україномовну п'єсу відповів ламаною російською (добре її так і не вивчив): «Пьесу розришаю, но заприщаю, как на контреволюционном языке»[4].
Посилання
- ↑ 1,0 1,1 Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів», переглянуто 21 березня 2018
- ↑ Шушківський А. І. Боженко Василь Назарович Шаблон:Webarchive… — С. 172.
- ↑ Див. Григорович Д. Ф., Замлинський В. А., Немятый В. Н. Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны. — Шаблон:К. : Політвидав України, 1980.
- ↑ Стецишин О. Як більшовики зневажали українську мову // Історія. — 2016. — № 8 (33) (серп.). — С. 4—5.
