Волонтерська допомога носівчан під час Російсько-української війни

Задля наших захисників: як плетіння сіток об’єднало всі покоління носівських берегинь

Джерело:

Із патріотичними піснями та мріями про найскорішу Перемогу жительки Носівки збираються щодня на кілька годин, аби плести сітки для наших захисників.

«Коли почалася війна, кожен десь себе шукав як допомогти, як підтримати наших солдатів і де себе застосувати. У Носівці почали виготовляти сітки. Наші вчителі поїхали туди, подивилися і зрозуміли, що ми також можемо це робити. І 23 липня ми зібралися тут у спортзалі, до нас приїхали люди, які вже це робили, і нас навчили. Привезли нам матеріали та показали процес – і ми почали робити», — Наталія Руденко, волонтерка.

До колективу викладачів, які започаткували осередок, доєдналися і місцеві жителі.

«Тут у нас є такий колектив дівчаток, вони називають себе «дівчатка 70+», вони дуже згуртовані. Ми розбилися по бригадах – вчителі та працівники школи плетуть основи, а дівчатка 70+ у нас нав’язують сітки та ріжуть це все. Тобто у кожного є своя відповідальність і своя робота», — Наталія Руденко, волонтерка.

Ганна Білявська розповідає, що про осередок дізналася від місцевих жителів, того ж дня вона вирішила стати частинкою невтомних «павучків». Каже, серце болить за захисників.

«Про це не можна говорити без сліз, тяжко дуже за них, переживаємо. І хоч чим-небудь хочемо допомогти, хоч одну голівку накриємо своїми сіточками. І через те вирішила, що хоч цим допоможу нашим дітям, нашим солдатам. І хоч на якусь хвилиночку, але приблизимо нашу Перемогу, яку ми чекаємо і не можемо дочекатися, з нетерпінням чекаємо на це. Тільки за це ми тут всі і працюємо, приходимо, допомагаємо та робимо», — Ганна Білявська, волонтерка.

Інна Подоляк волонтерство поєднує з основною роботою в лікарні. Таким чином рятується від поганих думок та допомагає чоловіку.

«Мій чоловік зараз на Донецькому напрямку, захищає нашу Україну з липня. Я якось хочу допомогти, аби скоріше це все закінчилося. Кожного дня, коли я вдома, я виділяю приблизно дві години на день, приходжу сюди і плету сітки. Я трошки відволікаюся від поганих думок, від поганих новин. Дуже чекаємо Перемогу і хочемо, аби скоріше все це закінчилося», — Інна Подоляк, волонтерка.

Майже за рік роботи згуртований колектив берегинь виготовив понад 200 сіток, що допомагають нашим захисникам по всій лінії фронту. Це як зимові, так і літні варіанти. Кошти на придбання необхідних матеріалів збирають також усі гуртом, допомагають місцеві жителі та самі військові. Волонтери кажуть: зупинятися не планують навіть після Перемоги, адже надійний захист потрібен буде завжди.