Перейменування вулиць і провулків Носівки (2001)
Перейменування вулиць і провулків Носівки (2001)
Чапаєва не стало, а Фурманов залишився[ред. | ред. код]
- Джерело: Василь Кияниця: Чапаєва не стало, а Фурманов залишився, Носівка Nosivka Носовка, 17 травня 2021
Рівно 20 років тому 17 травня 2001 року сесія Носівської міськради проголосувала за зміну назв 30 вулиць і 10-ти провулків Носівки. На той час я очолював комісію з гуманітарних і правових питань міської ради і довелося стати й на чолі комісії з перейменувань. До цієї комісії, крім депутатів, увійшли представники громадськості, краєзнавці – всі, хто були «в темі», як кажуть. І в незалежності від партійності. Основну рутинну роботу я взяв на себе. Найбільше допомоги було від Валерія Михайловича Фурси і Анатолія Івановича Буняка. Також був внесок від Івана Івановича Кошового, Людмили Василівни Кізенко. Всі працювали.
Справа була незвична і дуже резонансна. Комуністи, що мали на той час більшість у міській раді, м'яко кажучи, не були в захопленні від втрати дорогих для них імен лєніна, карламарса, дзержинського, крупської, чапаєва, фурманова, щорса, щербакова і ін., а також вулиць імен 17-го, 18-го, 19-го і т.д. партійних з'їздів. Миттєво в населення були запущені чутки, що зміна назв казні міста «влетить в копієчку», що нові назви не приживуться і ще там щось. Протидія була відчутною. І це в Носівці, яка увійшла в історію першим в Україні майданом у 1991 році.
Тому ми в комісії прийняли рішення про розтягнення процесу в часі, щоб все осмислити, виважити, передбачити. І щоб часу на обговорення вистачило. На півроку розтягли. З грудня по травень. Через газету «Носівські Вісті» було повідомлено населенню які вулиці плануються до перейменування і їх пропоновані нові назви. А ще з нашої ініціативи було виготовлено 5 тисяч листівок у кожний носівський двір. Пік всенародного обговорення припав на березень 2001 року. Багато листів громадян редакція оприлюднювала. Від опонентів найбільше діставалося мені. Як голові комісії. Хоч не був би я, був би головою хтось інший.
В результаті всіх гарячих дискусій, частина нових назв була населенням відхилена і нашою комісією були прийняті ті, які пропонувалися від ініціаторів збору підписів. Була максимально збереженою демократичність процесу, що привела й до деяких курйозів чи розчарувань. Наприклад, вулиці імені чапаєва не стало, але жителі вулиці імені його вірного комісара фурманова зібрали підписи за збереження старої назви і вулиця фурманова лишилася з цією назвою аж до 2015 року, коли була перейменована у відповідності до закону про декомунізацію. Вже пізніше мені розповіли, що взагалі то по фурманова підписи збирали, але за її підсипку… Ну що ж, нашим громадянам притаманна довірливість. Прикро, що комісія пропонувала увічнити в назві одної з вулиць славного носівчанина чернігівського полковника і наказного гетьмана Лівобережної України Степана Пободайла, але знайшлися ініціатори, яким прізвище «не сподобалося» і вони зібрали підписи за назву Світанкова. Комісія теж погодилася – воля жителів.
Я й досі добре пам'ятаю хто саме із членів нашої комісії першим запропонував як назвати ту, чи іншу вулицю нашого міста. Наприклад, назвати вулицю лєніна Центральною першою запропонувала Людмила Кізенко. І всі погодилися. Десь так було і з іншими назвами. Перші роки, побачивши нову табличку на перейменованій вулиці, автоматично відтворювалося у голові хто цю назву запропонував. Потім звиклося.
Я люблю своє місто і хочу, щоб назви його вулиць вже ніколи не змінювалися. Не багато й треба: викинути назавжди із своєї голови чуже і не зрозуміле, а жити власною історією, історією свого міста і свого народу. І не пов’язувати духовні цінності і ситий шлунок.
