Петренко Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Петренко (21 червня 1963 — 13 жовтня 2015). Народився в місті Носівка, Чернігівської області у простій сім'ї комбайнера Петренка Миколи Митрофановича та Петренко Катерини Степанівни (дівоче прізвище Довгопол).
В дитинстві Олександр був дуже активним, цікавився зарубіжною музикою, закінчив музичну школу по класу баян, але згодом хлопця зацікавила гітара.
Відомий Носівський музикант, учасник ВІА "День рожденья", ансамблю "Полісяни".
Його сходження розпочалося виступом на вечорі в районному Будинку культури, коли зустрічали Новий 1982 рік. Акомпануючи собі ще на простій акустичній гітарі він заспівав хіти тогочасного кумира молоді Володимира Кузьміна та його ВІА "Динамік" – Лед слезы льет та Мама. Його неповторний красивий голос і майстерна гра була сприйнята на біс сотнями слухачів, які вщерть заповнили великий зал Будинку культури.
Минуло небагато часу і Олександр вже розпочав грати на електрогітарі в складі ВІА РБК, поряд з відомими носівськими музикантами Олександром Коросташивцем, Станіславом Нікітченком, Олександром Лук’яненком, Миколою Мозговим, Олександром Осадчим.
Незабаром він став соло-гітаристом та лідером створеного у 1986 році ВІА День рожденья, який назвали мабуть під впливом популярної на той час пісні. В той самий час, Олександр працював фрезерувальником на заводі "Побідит" в Носівці.
Бас-гітаристом групи став сусід і друг Олександр Мужченко. Ударником деякий час був Олександр Кладинога, а потім - Олексадр Лук’яненко. На синтезаторах спочатку грали талановиті столичні музиканти – Ігор Лук’янець, якого запросили потім грати до групи Кріса Кельмі «Рок-ательє» та Влад Науменко, який виступав у столичному мюзік-холлі (на жаль їх обох вже немає в живих). Потім їх змінив Василь Михей. Звукооператором ансамблю став Сергій Стеценко.Вокалістом був Олександр Петренко.
У 1985 році, Олександр одружився на чарівній Людмилі Ювченко, яка була дівчиною його товариша. Людмила писала листи Олександру протягом його служби в армії, а коли він повернувся - через 3 роки вони одружились. Потім з'явилась донечка Вікторія а ще через 10 років син Андрій Петренко.
Цікавий факт, що на своєму весіллі, Олександр був не тільки нареченим а і музикантом, який повністю відспівав та відіграв 2 дні весілля станцювавши лиш перший танець з нареченою як має бути за звичаєм.
У ВІА "День рожденья", де співав Олександр, грали і інші столичні та чернігівські музиканти – гітарист Олександр Кутах, ударник Микола Артюх, на клавішних – Петро Шустерман, який нині проживає в Ізраїлі. Лише ці факти свідчать про дуже високий рівень майстерності музикантів ВІА.
Концерти, дискотеки, вогники, фестивалі, музичні конкурси, молодіжні вечори, весілля та дні народження – музика лунала на мажорній хвилі і здавалося, що так буде завжди. А скільки різних шкільних свят, виступів та інших носівських подій озвучували музиканти.
Та на початку 1990-х років економічне життя країни суттєво погіршилося. Деякі музиканти ВІА День рождения, як і учасники інших ансамблів, змінили свої музичні інструменти на зовсім інші робочі інструменти. Дехто вирушив на заробітки за кордон, тому що збідніле населення перестало відзначати свята, запрошувати музикантів на весілля. А на мізерну заробітну плату, яку платили тоді працівникам культури, вижити та утримувати сім’ї було дуже тяжко.
Працювати в культурі залишалися лише найвідданіші цій справі люди.
Олександр Петренко, який на той час закінчив Ніжинське культосвітнє училище, не лише залишився працювати в Будинку культури. Він виступав у славному ансамблі «Полісяни», співав у хорі РБК. А ще як майстерно він грав різні ролі у постановках та інсценізаціях.
Він зміг створити новий ансамбль, запросивши до співпраці гітариста Ігоря Тригуба, клавішників Станіслава Гриня, Сергія Євсовича, Миколу та Юрія Бережняків. І ансамбль районного Будинку культури продовжував грати до початку 2000-х років. Хоча склад ВІА постійно оновлювався.
А потім вже настало інше тисячоліття і зоряний час ВІА залишився в минулому. Настала епоха караоке і солістів.
І в усьому Носівському районі тоді залишився лише єдиний діючий ВІА – мринський Комітет.
У 2000-му році Олександр втратив батька, продав останню гітару а гроші використав на похорон та для забезпечення сім'ї необхідними речами.
Він зрозумів, що його золотий час вже залишився позаду, влаштувався на роботу в Київ та почав приділяти більше часу господарству та вихованню дітей.
13-го жовтня 2015 року раптово і трагічно обірвалося життя великого життєлюба і талановитого гітариста Олександра Миколайовича Петренка, який був улюбленцем носівчан, та назавжди запам'ятався не тільки своїм чутким і талановитим вокалом а й майстерною грою на електрогітарі.
Родина
Батько: Петренко Микола Митрофанович
Мати: Петренко Катерина Степанівна
Дружина: Петренко Людмила Анатоліївна (нар. 1966).
Син: Петренко Андрій Олександрович (нар. 1997).
Дочка: Ювенко Вікторія Олександрівна (нар. 1987).
