Бруханда Семен Федотович
Семен Федотович Бруханда (народився 17 лютого 1908 у Мрині — помер 2 лютого 2004) — вчитель-біолог і краєзнавець, автор книги про Мрин «Моє рідне село».
Закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут.
Після закінчення інституту працював учителем біології і завідуючим дослідними ділянками в Мринській середній школі.
Бруханда Семен Федотович
- Нарис у книзі: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
Народився 17 лютого 1908 р. у Мрині. За царської влади (1915-1917 рр.) навчався в Людмилівській двокомплектній школі, що знаходилася за двісті метрів від Людмилівської семінарії. Четвертий клас школи закінчив вже за радянської влади і поступив до 5-го класу вищої навчальної Мринської школи, що знаходилася в центрі села. Проте через важке матеріальне становище довелося залишити навчання і закінчив сім класів школи переростком лише у 1927 році. Пізніше – закінчив Мринський педтехнікум.
Навчався в Ніжинському державному педагогічному інституті і після його закінчення працював учителем біології і завідуючим дослідними ділянками в Мринській середній школі.
Найтяжчими роками були 1932-1933, коли розпочав працювати директором школи в Малій Загорівці Бахмацького району, нині Борзнянського. Учнів школи врятував від голоду, домовившись із головою колгоспу Коваленком про одноразове харчування школярів у дитячих яслах колгоспу. Одному із учнів, який не був дитиною колгоспників, однокласники виділяли частку своєї їжі.
Семен Федотович пропрацював на вчительській ниві 36 років, мав багато подяк за сумлінну, творчу працю, був одним із найкращих вчителів-біологів у районі. Плосківські школярі під керівництвом Семена Федотовича виростили дивовижний врожай гібридного сорту огірків. Цей сорт виборов першість у районі, потім – в області, експонувався на виставках в Києві, а потім – у Москві, на Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1954 року. Юні натуралісти були нагороджені медалями і почесними відзнаками.
Разом із своїми вихованцями Семен Федотович закладав парки у Плоскому і Мрині, садив і плекав шкільні сади, де учні навчалися премудростей садівництва. Проте у повоєнний період не нагороджували людей, які під час німецької окупації перебували на окупованій території.
Але найвищою відзнакою для нього стала вдячність сотень мринчан, яких він учив розумному, доброму та вічному. А зібрані та впорядковані ним історичні відомості та спогади очевидців про рідне село будуть найкращою нагородою і пам’яттю односельчан на довгі роки. Написана ним книга – „Моє рідне село” є унікальною пам’яткою про Мрин. Матеріали для цієї книги Семен Федотович збирав близько 48 років.
