Голодний Сергій Миколайович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Сергій Голодний

Сергій Миколайович Голодний (народився 18 жовтня 1969 в селі Хотинівка) — підприємець-аграрій і політик, керівник Фермерського господарства "Верітас-Агро", село Хотинівка. Депутат Мринської сільської ради.

Має вищу освіту, член Аграрної партії України.

В День святого Миколая 2019 у Носівській міській раді вітав дітей з особливими потребами Носівської громади.[1]

Політична діяльність

На виборах 2020 року: кандидат в депутати Ніжинської районної ради від політичної партії «Рідний дім».

Десять мільйонів для ЗСУ від фермера

Джерело: Тетяна Миргородська: Десять мільйонів для ЗСУ від фермера..., Україна Православна, 10 грудня 2024

Продовжуємо писати історію Церкви, показуючи її обличчя.

Сьогодні історія, яку розказує друг і автор нашого проєкту Тетяна Миргородська.

Сергій Голодний, фермер з Хотинівки, що на Чернігівщині. Вірянин ПЦУ.

Він волонтер з 2014 року. Боєць ТРО з лютого 2022 року.

Вже демобілізувався і намагається підняти своє господарство.

За майже одинадцять років війни, а відповідно й волонтерства, за приблизними підрахунками на допомогу захисникам пішло мільйонів десять. І допомога продовжує надходити! А хто знає про Сергія? «Добрі справи люблять тишу», – повторює фермер-воїн-волонтер.

Воно, може, і так. Коли росіяни були на підступах до Ніжина, родина Голодних вирізала усе поголів’я свиней, а Сергій розвозив м’ясо на блокпости: логістика була невідпрацьована, бійці харчувалися у кращому випадку сухпаями.

… Новий 2023 рік Сергій Голодний зустрічав з побратимами у Бахмуті. Позаду був захист Ніжина і Чернігова. Після демобілізації взявся підіймати господарство, яке чоловіки покинули на жінок: до війська пішли двоє зятів, брат (так називає Сергій брата дружини), племінник… Дружина і троє дорослих дочок з онуками дочекалися чоловіка, батька і дідуся. А він, як звільнився, помчав на Донеччину: хлопцям допомогти. Збори Хрестовоздвиженської парафії села Хотинівка Носівської громади ухвалили рішення про перехід до Православної Церкви України. І в цій логічній і радісній події – доля старань пана Сергія. Його благодійна і суттєва підтримка ПЦУ, наполеглива праця у господарстві, активна життєва позиція, захист і волонтерство вражають!

День волонтера – безумовно його день і день його родини. День ЗСУ – назавжди його день і його родини. Нехай святий Миколай оберігає велику сімʼю великих патріотів.

P. S. Праця середнього аграрія важка із великими ризиками. Європейські країни мають потужні інструменти підтримки фермера, бо вважається, що він береже село. Український фермер береже і село, і місто, у буквальному сенсі цього слова. Бо війна. І бо він – вірний Української Церкви.

Параметри щастя Сергія Голодного

Джерело: Ольга Чернякова: ПАРАМЕТРИ ЩАСТЯ СЕРГІЯ ГОЛОДНОГО -, Чернігівська обласна партійна організація Аграрної партії України, 27 лютого 2018

Голова фермерського господарства «Верітас – Агро», заступник голови Носівської районної організації Аграрної партії України, депутат Мринської об'єднаної територіальної громади, благодійник Сергій Голодний вважає себе щасливою і успішною людиною.

Разом із дружиною Василиною, надійним помічником в усіх справах і мудрим порадником, виховують трьох доньок. Збудували просторий дім. Має фермер власну землю і півтори тисячі гектарів поля орендує в селян. Виплекав сад, а торік ще й 40 га засадили кущами смородини.

Як добродійник Сергій Миколайович фінансово підтримує інфраструктуру рідного села Хотинівка, допомагає у скруті односельцям. Як волонтер – постійно буває у зоні АТО: возить захисникам продукти, одяг і запчастини до техніки.

Стабільний розвиток господарства, дружна родина, повага людей і авторитет в громаді – параметри щастя Сергія Голодного.

«НАЙВАЖЛИВІША МІСІЯ – БУТИ ЛЮДИНОЮ»

Двері дому родини Голодних відкриті для односельців і гостей: тут постійно хтось буває. Одні заходять у ділових справах чи з проханням допомогти. Далека й близька рідня повсякчас гостює. Дзвенять дитячі голоси.

Особливу благодать відчула й автор, щойно переступивши поріг оселі. Привітні, щирі у спілкуванні, відкриті душею і Сергій, і Василина. Пліч-о-пліч вони йдуть по життю вже чверть століття – зі студентських літ. Розуміють одне одного з півслова та з пів погляду.

— У найтяжчі часи Василина була мені опорою і розрадою. Жодного докору від неї не почув, – розповідає Сергій. – Як би не дружина, не зміг би досягти успіху, достойно пережити негаразди. Кредити для закупівлі техніки і розвитку господарства відривали кошти від сім'ї, але дружина примудрялася мати щедрий стіл, створювати затишок у домі й достаток. Поміж доньками і дружинами я квітну, «мов будяк», – усміхається. – Якось писали з нею вітання – побажання для іменинника. Обоє, не змовляючись, побажали йому «бути людиною».

На думку Сергія, найважливіша і найскладніша наша земна місія – бути людяними за будь – якої ситуації. Власну ж доброту він вважає і вразливим місцем, і недоліком, і плюсом. Доброта не шкодить фермеру у веденні бізнесу і допомагає у взаєминах із людьми. Місцеві селяни та партнери довіряють Сергієві Голодному, а він у свою чергу готовий допомогти кожному сельчанину й рідній Хотинівці.

За свої кошти утримує місцеву пожежну команду, викопав ставок. Допомагає грошима школі, дитсадку, клубу й Хрестовоздвиженському храму. Подарунок землякам – книга «Моя Хотинівка – душі криниця» (співавтором якої є і Василина). У планах благодійника – встановлення дитячих майданчиків, відродження парку, облаштування зони відпочинку й сільського пляжу.

— Ходять чутки про закриття Хотинівського фельдшерського пункту, – розповідає фермер. – Та я запевнив людей, що готовий утримувати ФАП власним коштом, бо без медичної допомоги селянам не вижити.

Стіни дому прикрашають картини чернігівських художників, подаровані й куплені Сергієм. Серед них – два полотна Федора Романова із села Дослідне Носівського району, котрий малює ротом. Інвалідність не завадила Феді займатися улюбленою справою, але реалізовувати роботи йому непросто.

— Дізналися про Федора з Інтернету. Відразу вирішили навідатися до цього унікального і мужнього чоловіка. Купили мольберт, фарби, полотно. Набрали продуктів – і поїхали в Дослідне, – розповідає Василина. – Познайомилися, подружилися і тепер художник разом із дружиною й донечкою приїжджають на гостину до нас. Допомагаємо,чим можемо.

Доброта фермера проявляється і у великому, і в малому. Він любить полювати. Правда, жодної звірини чи птаха не підстрелив – милуються краєвидами, а рушниця як атрибут. Щороку на обійстя Голодних прилітають лелеки. Сергій навіть дах не перекриває, аби не сполохати птахів, які згідно із повір'ям приносять у дім щастя й благополуччя.

МРІЯВ ПРО НЕБО, А ПРИКИПІВ ДО ЗЕМЛІ

При зустрічі Сергій розповість мені і про заповітну мрію стати пілотом. У юності він марив небом, навіть вступив до військового училища. Та долею судилося обробляти землю й вирощувати хліб. По закінченню Харківського національного технічного інституту сільського господарства працював у Хотинівці помічником бригадира, бригадиром, головним інженером, головою місцевого колгоспу, очолював ЗАТ «Воздвиженське». Певний час трудився і на Київщині. Його не раз переманювали в столицю, пропонували престижні керівні посади в райцентрах.

— Найкомфортніше і найдорожче – рідне село. Тут створив фермерське господарство «Верітас – Агро». Починали із жита й пшениці, а нині сіємо ще й кукурудзу, соняшник, сою, горох, люпин, вирощуємо картоплю. Нинішнього року чекаємо першого врожаю смородини. Не повірите, але я пишаюся, що працюю на рідній землі, – запевняє співрозмовник. – Бував не раз за кордоном, та завжди снилася і кликала до себе Хотинівка.

«ОБИРАВ ПАРТІЮ СВІДОМО»

За десять років господарювання Сергій Голодний не одержав від держави бодай гривні. Задекларовані програми підтримки вітчизняного сільгоспвиробника виявилися спокусливою обіцянкою для селянина.

— Розраховую тільки на власні сили, – зізнавався Сергій. – Наші піщані малородючі ґрунти потребують додаткових затрат, але інших земель ні в Хотинівці, ні в Лихачові немає. Раніше не довіряв жодній політичній партії, які тішили землеробів гаслами про відстоюванням їх інтересів. Був цілком поза політикою. Після знайомства з колегами – членами Аграрної партії України, змінив точку зору на політичні процеси. Не тільки вступив до АПУ, а й очолював районний осередок. Нині – заступник голови. Наші партійці – люди, які досягли успіху своїми руками, – впевнено додає.

Сергій Голодний переконаний, що українці – працелюбний, щирий і гостинний народ, але незаможний, обділений і обкрадений. Злиденність та від байдужості політиків, від їх спекуляції на бідах народу.

— Аграрна партія – єдина політична сила, що вболіває за відродження села, за майбутнє держави. Тому я в її лавах, – скаже не ради красного слівця. – Сподіваюся, що зможемо щось змінити, аби село жило і люди стали заможнішими.

Ольга Чернякова

Примітки