Єрко Ігор Анатолійович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Ігор Єрко.jpg

Ігор Анатолійович Єрко — співзасновник носівської Благодійної організації "Благодійний фонд "Фундація народу України".

Добра справа

Джерело: Катерина Михайленко «Понад сорок тисяч гривень на авто для військових» / Вісті, №37 (1505) 12 вересня 2024 року, стор. 1.

Понад сорок тисяч гривень на придбання автівки для бійців «літаючого» підрозділу БПЛА «ПІВНІЧ» зібрали в ході триденного благодійного веломарафону Ігор та Даня Єрки з Носівки.

- Ідея веломарафону належить сину, - розповідає Ігор Єрко. – Це було його великою мрією, а почувши про потреби наших земляків-захисників, вирішив їм допомогти. Бійці мали вирушати в зону бойових дій, але без власного мобільного транспорту виконувати поставлені завдання їм буде важко. Вони самі знайшли автомобіль, який їм підходить найкраще, частково скинулися на нього власними коштами, а на решту оголосили збір. Розраховували на те, щоб до від’їзду закрити всю суму, проте у війни свої бойові завдання.

Наразі автомобіль вже на передовій, однак борг за нього ще залишився. Ось Даня й вирішив організувати благодійний велопробіг і я його в цьому підтримав.

В ході триденного веломарафону маршрутом Носівка - Козелець - Київ - Нова Басань – Бобровиця - Носівка батько й син Єрки подолали понад триста кілометрів, зібравши сорок дві тисячі гривень.

- Це був наш перший організаційний досвід проведення веломарафону, тому було трохи страшнувато. Але ж поруч був мій батько і ще у нас була чудова мета – допомогти нашим воїнам, - розповідає Даніїл. - Сто двадцять кілометрів до столиці подолали за дев’ять годин, бо зупинялися, щоб попити води, охолодитися та відпочити. Спілкувалися з місцевими жителями населених пунктів, якими проїжджали подорожніми, розповідаючи про мету нашої акції.

Загалом їхали з середньою швидкістю двадцять кілометрів на годину. Назавтра наш київський маршрут почався від станції метро «Мінська» до Троєщини, де до нас приєдналося двоє моїх двоюрідних братів, і далі через центр столиці до метро «Арсенальна», Монументу Батьківщини-матері й в зворотному напрямку через Поділ до «Мінської» - всього 54 кілометри.

Третього дня поверталися додому, і якби знову не зупинялися на відпочинок, доїхали б за сім годин.

- Маршрут був справді непростим, - підсумовує результати проведеної акції Ігор.

- Багато автівок на трасі, чималі транспортні затори на вулицях столиці, але завдячуючи підтримці багатьох наших друзів, волонтерів, знайомих і зовсім чужих людей, які підтримували нас дорогою, лайкали в соціальних мережах, а головне – донатили, скидаючи гроші на банку, ми впоралися. Інформаційне забезпечення з висвітлення цього заходу взяв на себе Євген Шелест, за що ми йому дуже вдячні.

Ми справді дуже хотіли, щоб у наших «крилатих» хлопців було власне авто для виконання бойових завдань та не було боргів, і з допомогою багатьох небайдужих людей нам вдалося цього досягти. Наразі весь збір вже закрито, але ж наші воїни на різних напрямках, у різних бойових підрозділах завжди мають потреби в чомусь, що допомагає їм захистити себе і нас. А так навіть невеликі донати – у десять, двадцять чи сто гривень можуть працювати на перемогу.

Катерина МИХАЙЛЕНКО

Посилання