Пролісок (ВІА заводу Побідит)

«Пролісок» — вокально-інструментальний ансамбль заводу «Побідит»

Фотографія виступу ВІА "Пролісок". Зліва направо: Володимир Якушенко (гітара), Вітя Козел (ударні), маленька солістка з Вербова Налаша Пероганич (нині Руденко), Станіслав Нікітченко (гітара), Сергій Бублик (клавішні), Микола Васильович Костюк (баян).

«Пролісок» заводу Побідит

Джерело: Валерій Фурса: З історії носівської популярної музики, Носівка Nosivka Nosowka, 28 серпня 2020

З історії носівської популярної музики. Частина п'ята.

В 1971 році в Носівці відкрилася філія київського об'єднання імені С.Корольова інструментальний завод «Побідит». За декілька років на ньому вже працювали сотні носівчан та жителів сусідніх сіл, серед яких переважала молодь. А молодь бажала не лише заробляти гроші, а ще й весело проводити свій час. Ну як можна уявити молодість без музики?

В колективі знайшовся неофіційний молодіжний лідер – Володимир Якушенко, який загорівся ідеєю створення ВІА на заводі і захопив своєю ідеєю інших. Разом із Сергієм Бубликом майстрували саморобні колонки, підсилювачі із того, що можна було дістати в ті часи. Також переробляли звичайні акустичні гітари в електрогітари.

На заводі працювало чимало хлопців, які вміли грати на гітарах, а от на клавішних інструментах грати було нікому. Але коли є дуже жадана мрія, то на шляху до неї долаються будь-які перешкоди.

Вдома у Сергія Бублика було піаніно молодшої сестри Тамари і він почав навчатися. Щовечора, після роботи на заводі, відставивши в сторону гітару, Сергій сідав за клавіші нового для себе інструменту і вчився грати, також вивчав нотну азбуку. Не одразу, але навчився грати по нотах спочатку найпростіші мелодії, а вже далі справа пішла веселіше і у новоствореного заводського ВІА з'явився свій цілком пристойний клавішник. В 1980 році Сергій Бублик перейшов із заводу на іншу роботу і за синтезатором його змінив Василь Михей.

На бас-гітарі грав лідер гурту Володимир Якушенко, на ритм-гітарі – Олександр Коваленко, деякий час гітаристом ВІА був Станіслав Нікітченко, а пізніше Олександр Жердецький.

За ударною установкою в різний час були Олександр Коровін, Олександр Кладинога та Вітя Козел, який трагічно загинув в автокатастрофі. На трубі грав Володимир Тагіров.

Створився дзвінкоголосий дует дівчат-вокалісток — Ліда Ємець та Галя Нечипоренко. Деякий час співала також Лариса Желєзняк.

В складі ВІА була ще одна маленька школярка-вокалістка Наташа Пероганич, яка співала дитячі пісні. ЇЇ виступи глядачі завжди зустрічали із захопленням і аплодували їй із завзяттям.

Художнім керівником був Микола Васильович Костюк. Він із магнітофонних записів розписував кожному музиканту ВІА його партію. Також Микола Васильович грав на баяні.

Фотографія виступу ВІА "Пролісок". Зліва направо: Володимир Якушенко (гітара), Вітя Козел (ударні), маленька солістка з Вербова Наташа Пероганич, Станіслав Нікітченко (гітара), Сергій Бублик (клавішні), Микола Костюк (баян).

І в 1976 році ВІА «Пролісок» розпочав свою музичну діяльність. Ансамбль давав концерти на заводських вечорах, міських святах, виступав на танцях; його запрошували грати на весіллях. Виступав він і в столиці на конкурсі вокально-інструментальних ансамблів виробничого об'єднання ім.С.Корольова.

Перший директор заводу Калина Микола Іванович допомагав ансамблю – забезпечив ВІА сучасною музичною апаратурою та всіляко сприяв музикантам.

Була ще одна цікава сторінка в діяльності ВІА. В колгоспах району щороку проводилися офіційні збори колгоспників, які селяни відвідувати не любили і явка на такі заходи була вкрай низькою. Знайшовся нетрадиційний, дуже дієвий спосіб заохочення колгоспників. На оголошенні про проведення зборів великими літерами писали, що після зборів буде з концертом виступати ВІА «Пролісок» з Носівки.

З такої нагоди сільський клуб був вщерть заповнений. На концерт приходили навіть ті, хто ніколи на збори не ходили. А щоби селяни не хитрували і були присутніми і на офіційній частині, а не лише на концерті, то двері клубу, після початку зборів зачиняли і тих, хто приходив пізніше, до клубу вже не впускали. Тому на зборах був аншлаг.

Інколи, на чийомусь весіллі, хтось із гостей просив музикантів зіграти улюблену пісню, якої не було в репертуарі ВІА. Тоді Микола Васильович Костюк починав на баяні награвати незнайому мелодію, ударник ловив ритм, а за ними слідом мелодію підхоплювали гітари та синтезатор. Ну а вокалістами були вже самі задоволені гості.

В середині 1980-х років склад ВІА сильно змінився - в ньому деякий час грали гітаристи Олександр Петренко та Олександр Мужченко, за ударною установкою був Олександр Лук'яненко. Всі Олександри разом з Василем Михеєм у 1987 році разом створили новий ВІА при районному Будинку культури Натомість на заводі організувався вже інший ансамбль.

А з настанням важких 1990-х років завершилася робоча історія заводу «Побідит».

Спогадами про ВІА поділилися С.С,Бублик, М.В.Костюк, С.Нікітченко.