Жмихов Віктор Олександрович
Віктор Олександрович Жмихов (народився 1939 в Носівці — помер у грудні 2019) — письменник. Офіцер-авіатор, борттехнік.
Життєпис
Автор книг «Носівський вальс», «Сім'я Гончар», “Така гірка память”, “141-й окремий батальйон”.
За його ініціативи та активної участі було встановлено меморіальну дошку у м. Ніжині в пам’ять про розстріляних у 1942 році жителів с. Червоні Партизани та перепоховано 150 людей.
Мешкав у місті Кривий Ріг.
Справою свого життя обрав вшанування пам’яті 150 червонопартизанців, розстріляних 9 липня 1942 року у дворі гестапівської тюрми в Ніжині; разом з жителями Червоних Партизан загинув і батько Віктора Олександровича – Олександр Юхимович Жмихов, знаний носівський пічник, що працював тоді в селі.
Багато років Віктор Олександрович приїздив до Ніжина та посилав листи місцевій владі про те, щоб відзначити хоча б місце поховання розстріляних. І ось 9 травня 1991 року здійснилась його мрія – в с. Червоні Партизани були перезахоронені останки 150 людей, що загинули від рук фашистів.
Віктор Олександрович шукав очевидців, розпитував людей, цікавився всім, що стосувалось цих подій, а також співпрацював з директором сільського музею М. О. Сіриком. Зібрані матеріали використав для написання повісті «Така гірка пам'ять». Про юнацькі роки, пережиті в Носівці після війни – друга повість автора «Носівський вальс».
Кожен рік приїжджав на могилу батька в Червоні Партизани, зустрічався з земляками «Таких добрих та щирих людей, як тут, я ніде не зустрічав» — говорив він.
