Носівська сотня

Матеріал з Енциклопедія Носівщини

Носівська сотня (1648-1782) — військова і адміністративна одиниця, сформувалася як військово-тактичний підрозділ Ніжинського полку влітку 1648 р. Юридично оформлена за ним у кількості 99 козаків Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року.

Протягом 1649-1687 pp. у складі Ніжинського полку.

У 1687 р. гетьман І. Мазепа, для посилення Київського полку, передав сотню у його адміністративне підпорядкування.

Від 1687 р. і до ліквідації у 1782 р. Носівська сотня знаходилася у складі Київського полку. Після скасування її територію включено до Козелецького повіту Київського намісництва.

Сотенний центр: містечко Носівка, нині місто, центр громади Ніжинського району Чернігівської області.

Найбільш відомими урядовцями сотні є представники родини Шаул.

Носівці брали активну участь у визвольній війні 1648—1654 під проводом Богдана Хмельницького.

У першій половині січня 1654 року населення міста склало присягу на вірність Російській державі.

Сотники

Населені пункти

В 1750-1769 pp.: Адамівка, село; Іржавець, село; Киселівка, село; Козари (**), село; Носівка, містечко.

(*) Одночасно і кобизький сотник. (**) У 1654 р. с Козари [Нова Козарь] мало окремий військовий підрозділ у складі Київського полку.

Посилання

Література

  1. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 179.