Прищепа Олександр Іванович
Олександр Іванович Прищепа (народився 1893, дата смерті і місце поховання невідомі), господар хутора (обійстя) в Лісних Хуторах, арештований і засуджений радянською владою в 1937 «за антирадянську агітацію». Помер у радянських таборах. Реабілітований після смерті Сталіна.
Матеріали справи
Архивно-следственное дело №17421
23.6.1962 направлено для производства дополнительного расследования по вновь открывшимся обстоятельствам
Обвинительное заключение по ст. 54-10 УК УССР (5.8.1937)
Выписка из протокола № 54 заседания Тройки при Киевском облуправлении НКВД УССР ... заключить в ИТЛ на 10 лет.
Постановление тройки УНКВД Киевской области от 22.9.1937 24.10.1962
Постанова Президії Київського облсуду: Постановление Тройки при Киевском облуправлении НКВД УССР от 22.9.1937 в отношении Прищепы А.И. отменить и дело о нем дальнейшим производством прекратить за недоказанностью преступления.
Родина
Батько — Прищепа Іван. Мати — Прищепа Мотрона (до заміжжя Куциба), померла в 1930-х під тином пізньої осені після "розкуркулення" родини.
Прищепа Іван Іванович, старший брат Олександра.
Дружина — Прищепа Меланія Семенівна (до заміжжя Сасько, народилася 1899 в Лісних Хуторах, померла 1972). Похована на кладовищі села Лісові Хутори. Сасько Семен Якович і Анна - батьки.
Діти: Дмитро (1924—2020), Василь (1927—2012), Іван (1932—2015) та Галина (1937).
Онуки:
- Хоменко (Прищепа) Валентина Дмитрівна
- Прищепа Володимир Васильович
- Прищепа Григорій Васильович
- Прищепа Олександр Іванович
- Прищепа Анатолій Іванович
- Пероганич Юрій Йосипович
- Руденко (Пероганич) Наталія Йосипівна
