Залізнична станція Носівка
.jpg)
Носівка — проміжна станція 4 класу Південно-Західної залізниці. Розташована у місті Носівка Чернігівської області на лінії Дарниця—Ніжин між зупиночними пунктами Космічна та Дослідна.
Вокзал має 2 основні та 4 допоміжні колії. На самій станції знаходяться вантажні пакгаузи та розвантажувальна рампа.
На станції зупиняються електропоїзди, зокрема підвищеного комфорту, поїзди далекого сполучення на станції не зупиняються.
Люди
Потильчак Іван Іванович — начальник станції.
В колективі двадцять працівників, серед них чергова по станції Лідія Тоцька, вантажний касир Альона Бублик, квитковий касир Ніна Білобловська, станційний працівник Тетяна Воронка.
Станція Носівка. Єдина і неповторна
- Фрагмент статті: Анатолій Романов: Веб-публикація статей газети, 9 грудня 2011
- … каже Іван Іванович. - Тоді станція була не такою. Колектив налічував майже п'ять десятків працівників. Обсяги робіт теж були вагомі: вантажилось до 20, вивантажувалось понад 30 вагонів у середньому щодоби. Два десятки підприємств були надійними клієнтами залізниці.
Спочатку було дуже важко, не вистачало знань, досвіду. Та недаремно залізничники славляться взаємодопомогою. Іван Іванович вдячний тодішнім колегам, які підставили йому плече підтримки: черговим по станції фронтовику А. Щербині, М. Філю, Л. Тоцькій. …
Кризові дев'яності боляче вдарили по колективу станції. Різко зменшились обсяги вантажної роботи, більше ніж удвічі скоротилася чисельність штату, з 3-ої на 4-ту понизилась класність станції.
- - Та ці негаразди, слава Богу, позаду. Наразі на нестачу вантажної роботи гріх скаржитись. Ділова активність наших партнерів сприяє її зростанню. Взяти хоча б місцеве хлібоприймальне підприємство. Це потужна приватна агрофірма, яка капітально відремонтувала власну під'їзну колію, має власний маневровий тепловоз ТГМ-2. Завдяки їй з початку року навантажено майже 900 вагонів, а вивантажено ще більше. Пожвавили економічну активність інші клієнти, скажімо, цукровий завод, райавтодор тощо. Так що в майбутнє дивимось з оптимізмом.
- Штат станції зараз невеликий: двадцять працівників. Усі люди сумлінні, відповідальні, на яких можна цілком покластися. В колективі поважають таких досвідчених працівників, як чергова по станції Лідія Тоцька, вантажний касир Альона Бублик, квитковий касир Ніна Білобловська, станційний працівник Тетяна Воронка.
P.S. Полишаючи станцію, мимоволі спинилися біля пам'ятника Т.Г. Шевченку.
На чорній кам'яній плиті закарбовано «Носівчани у травні 1861 року в глибокій скорботі проводжали до місця останнього спочину славетного сина українського народу - великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка». А далі - рядок із поезії, який є актуальним і у наш час. Вдумайтеся: «Роботящим умам, роботящим рукам перелоги орать, думать, сіять, не ждать. І посіяне жать - роботящим рукам». Скажете, присвята хліборобам?!
А нам здалося, що ці слова можна було б присвятити і трудівникам сталевих колій. Адже хлібний конвеєр у наш час без залізниці не працюватиме…
Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА
У плідній співпраці
- Джерело: Веб-публикація статей газети, 11 березня 2016
ДОВІДКА
Ст. Носівка розташована в Чернігівській області, на відстані 95 км від обласного центру, 101 км від Києва, на дільниці Дарниця - Ніжин. До її складу входять зупинні пункти Космічна та Дослідна. Має 2 основні та 4 допоміжні колії. На станції розташовані вантажні пакгаузи та розвантажувальна рампа. Тут зупиняються електропоїзди та поїзди підвищеної комфортності. У штаті - 18 працівників: 5 чергових, 4 комерційні агенти, 3 станційних робітники, 5 квиткових касирів і начальник станції. Основні виробничі партнери - цукровий завод та хлібоприймальне підприємство.
- Вокзал станції Носівка
- Черговий по станції Сергій Тірик та начальник ст. Носівка Іван Потильчак.
З огляду на виконані завдання можна стверджувати, що кожна станція в структурі регіональної філії столичної магістралі є важливим підрозділом. Велика вона чи мала, всі вони справедливо заслуговують на те, щоб про їхні колективи згадували якомога частіше. І хоча нині не надто втішна ситуація у сфері пасажирських та вантажних перевезень, та, попри всі труднощі, залізничники своїми щоденними зусиллями сприяють розвитку галузі. Сьогодні мова піде про ст. Носівка.
- Комерційні агенти Олена Шульга та Тамара Косаренко.
- Квитковий касир Світлана ГОДИНА.
60 відсотків мешканців Носівки працює у Києві. Тож майже всі вони користуються послугами залізниці. Зовсім нещодавно більшість пасажирів воліли їздити у маршрутних таксі. Однак ціни власники автотранспорту настільки підвищили, що люди знову повернулися в електрички. Здавалося, можна тільки порадіти з цього, проте ситуація для станції невтішна, бо саме сьогоднішнє ціноутворення квитків для проїзду в електропоїздах позначилось проблемою для станції: квиток із Києва до Носівки коштує 12 грн., а в зворотному напрямку - 16. Пояснюється це дуже просто. Чернігівська ОДА уже більше року, як підвищила тариф на проїзд по області, а Київ залишив його незмінним. Тому більшість пасажирів купують квитки і абонементи в касах столиці. Цим вони завдають своєрідних збитків станції.
Іншою важливою ділянкою роботи на станції є вантажні перевезення. Достатньо помітний приріст вантажів забезпечує колективу станції більш-менш нормальне життя.
- Монтер колії Валерій ШУМЕЙКО.
'::- За обсягом і характером робіт ст. Носівка належить до четвертого класу, - розповідає начальник станції Іван ПОТИЛЬЧАК. - Станція має розвинене колійне господарство. До неї примикає три під'їзних колії, на яких виконуються операції з вантажами. Минулий і початок нинішнього року для нашого колективу є стабільними. Стабільно працюють і наші постійні клієнти - Носівський цукровий завод та ПАТ «Носівське хлібоприймальне підприємство». Тут варто наголосити, що економіка району має переважно аграрний характер. Тож перевозимо ми, в основному, зернові. За лютий навантаження на станції склало 425 вагонів тобто 27 тис. т. Відправляються вагони у країни ЄС. Окрім цього проводимо маркетингову роботу щодо залучення нових клієнтів. Ми завжди раді бачити представників малого та середнього бізнесу, підприємств та організацій, які здійснюють діяльність у нашому регіоні. На жаль, сьогодні розвиток бізнесу йде надто повільно.
Для виконання вантажної роботи на станції є товарна контора, котра розташована в вокзальній будівлі. Того дня на зміні працювали комерційні агенти Олена Шульга та Тамара Косаренко. Саме вони оформляють всю необхідну поїзну документацію, уточнюють плановані обсяги навантаження на найближчу добу, щоб подати потрібну кількість вагонів, уважно ставляться до кожного клієнта. І вантажовідправники вже знають: контакти з місцевими залізничниками завжди плідні.
Спілкуючись із начальником станції Іваном Потильчаком, розумієш - людина вболіває за свою роботу. Іван Іванович, знаний залізничник, нагороджений знаком «Почесний залізничник». Станцію очолив зовсім молодим - у 24 роки. З того часу пройшло 33 роки, і він жодного разу не пожалкував, що обрав професію залізничника. За період своєї трудової діяльності він проходив різні періоди піднесення і занепадів розвитку залізниці. Та, попри всілякі негаразди, ніколи не переставав вірити в те, що залізниця - то його життя. І робити все для того, щоб станція завжди була задіяна в загальному процесі перевезення.
- «Ще років десять тому ми працювали зовсім з іншими обсягами вантажів. Однак є і позитив! Якщо ще у першій половині минулого року у нас не було вагонів для навантаження, то сьогодні вони є! Цим ми дивуємо наших клієнтів. Вони спочатку навіть не вірили цьому», - каже Іван Потильчак.
Продовжуємо виробничу екскурсію. Знайомимося із квитковим касиром Світланою Годиною. Вона окреслила проблему щодо неузгодженості тарифів, адже це надто невтішна ситуацію для каси станції. Каже, що, зазвичай, беруть квитки до Броварів. Тому доводиться шукати різні методи, щоб підвищити надходження коштів.
Світлана Григорівна на той час уже підготувала касовий апарат «Спекка» для того, щоб пасажири на платформі змогли купити квитки. Адже турнікетів тут немає, а подорожнім зайти в касу за білетами ну дуже важко. Тому, як кажуть касири, «…гора йде до Магомеда». Перед приходом електропоїзда вони, проходячи платформою, додають до каси станції 200 - 300 грн.
І ще одне цікаве знайомство - Сергій Тірик, черговий по станції. Вже десять років працює на залізниці. За словами Сергія Миколайовича, визначитися з професією допомогла родина. Адже його мама і дідусь, Володимир Назаренко, який свого часу водив паровози, сприяли цьому. Тож Сергій із задоволенням керує рухом поїздів на станції.
- «Моє завдання, - каже Сергій Тірик, - забезпечувати безпеку, виконувати графік руху і маневрової роботи відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць та інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. Маневрова робота зазвичай розпочинається в пообіддя, і тут важливо дотримуватися правил охорони праці. Хочу додати, що дрібниць у безпеці руху не буває».
Пліч-о-пліч із працівниками станції - їхні суміжники: бригада колійників Ніжинської дистанції, які обслуговують цю дільницю. Наразі на колії виконували завдання бригадир Олександр Степаненко та монтер колії Валерій Шумейко, які опікуються поточним утриманням колії та стрілочних переводів.
Колектив на станції хоч не великий, але дружній. Як запевняє Іван Іванович, з ним працюють надійні колеги, які душею вболівають за успіхи рідної станції.
Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Олександра ІВАНОВА
