Ганнівка

Ганнівка (до 1897 року — Неговіївка) — село в Макіївській громаді, в колишньому Носівському районі Чернігівської області. Населення становить 157 осіб. Орган місцевого самоврядування — Макіївська сільська рада.

Історія

Село засноване у першій половині ХІХ століття. У 1866 році мало 14 дворів та 89 жителів, а у 1897 році — 38 дворів і 213 жителів.^[1]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Бобровицького району: Ганнівську та Софіївську — до складу Носівського району.^[2]

До 2015 року Ганнівка була адміністративним центром Ганнівської сільської ради, куди входили села Ганнівка, Вербове, Кленове, Степове, а до 2013 року — село Бекарщина (виключене з облікових даних рішенням Чернігівської обласної ради від 29 березня 2013 року, як таке, де ніхто не проживає).^[3]

В зв'язку з адміністративно-територіальною реформою 1 вересня 2015 року було створено Макіївську сільську об'єднану територіальну громаду, до якої приєднались села Ганнівської сільської ради.^[4]

Ганнівка

Джерело: Історія міст і сіл УРСР

ГАННІВКА (до 1897 року — Неговіївка) — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Переводі (притока Удаю), за 35 км від районного центру і за 25 км від залізничної станції Лосинівка.

Дворів — 127. Населення — 377 чоловік.

Сільраді підпорядковані населені пункти Бекарщина, Карла Маркса, Кленове, Степове.

На території села міститься колгосп «Пам'ять Ілліча», за яким закріплено 2246 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1674 га орної землі. У господарстві вирощують зернові й технічні (льон) культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За трудові успіхи у розвитку сільського господарства нагороджено орденами й медалями 65 чоловік, у т. ч. О. І. Кравчук та А. І. Кужіль — орденом Леніна.

У Ганнівці є восьмирічна школа, в якій налічується 155 учнів і 11 учителів, 2 клуби, будинок культури на 256 місць, бібліотека, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок. Село засноване в першій половині XIX століття.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року. У 1924 році створено партійний і комсомольський осередки.

У Великій Вітчизняній війні брало участь 211 жителів села. За бойові подвиги у боротьбі з ворогом 84 чоловіка нагороджено орденами й медалями. 116 чоловік загинуло смертю хоробрих. На їх честь у 1965 році встановлено обеліск, 1958 року споруджено пам'ятник воїнам, які полягли, визволяючи село від німецько-фашистських загарбників.

1970 року відкрито пам'ятник В. І. Леніну.