Закалюжний Євгеній Григорович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 15:44, 24 березня 2024, створена Perohanych (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Євгеній Закалюжний

Євгеній Григорович Закалюжний (народився 8 квітня 1979 у Володьковій Дівиці — помер 14 травня 2022) — військовик, сержант. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність», загинув у бою біля міста Попасна.

 Життєпис

У 1996 році він закінчив Червонопартизанську загальноосвітню школу, вступивши до Ніжинського педагогічного університету імені М. Гоголя.

Після року навчання вирішив пов'язати своє життя з армією та долучитися до десантних військ, тож потрапив на строкову службу у місто Болград Одеської області.

У 1999 році Євгеній брав участь у миротворчій місії в Югославії, а у період з 2000—2002 років проходив військову службу за контрактом у Житомирі. З початком Революції Гідності та бойових дій на Сході України Євгеній знов повернувся до лав Збройних Сил України, аби зі зброєю в руках давати відсіч загарбнику. Обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».

Після лікування та реабілітації, у 2015 році — демобілізований.

У 2018-му році він знову підписав контракт зі Збройними Силами України.

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній — знову добровольцем пішов боронити рідну землю навідником до 15-го окремого мотопіхотного батальйону. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкові поранення, несумісні з життям.[1]

Вдома на нього чекали батьки та брат.

28 травня 2022 похований кладовищі (Миколаївське) по вулиці Освіти в с. Володькова Дівиця.

Примітки

Посилання