Куц Віталій Петрович
Віталій Петрович Куц (народився 13 липня 1948 у селі Козари) — Заслужений архітектор України.
Життєпис
Закінчив 11 класів Носівської СШ№1. Вищу освіту здобув на факультеті архітектури Київського інженерно-будівельного інституту (1970–1976 рр.).
Пройшов великий професійний шлях від архітектора ІІІ категорії до головного архітектора проєктів.
Трудову діяльність розпочав одразу після закінчення інституту у 1976 р. в інституті «Київдіпротранс». Від 1982 до 2006 працював у творчій майстерні «А. Бондарчук» Національної спілки архітекторів України. З 2006 по 2014 обіймав посаду завідувача архітектурно-планувальної майстерні НДПІ містобудування; від 2014 — головний архітектор проєктів АТ «Транспроект».
Архітектурна творрчість
Оригінальний талант архітектора, якому притаманні сміливі архітектурні рішення з застосуванням найпередовіших світових тенденцій у містобудуванні, використання сучасних новітніх матеріалів, вражаючий політ фантазії, гармонійне поєднання форми і стилю, висока професійність водночас з надзвичайною скромністю і добротою – здобули високу оцінку, захоплення і повагу серед колег по цеху і будівничих.
Його найпотужніші реалізовані проєкти це залізничні вокзали на станції Роздільна (Одеська область, 1998–2000) та Караваєві Дачі у Києві (2001–2004), генеральний план Нікітського ботанічного саду НААНУ (Ялтинська міськрада, АР Крим, 2008), житлові будинки по вул. М. Баумана, № 27 (2010–2011), Борщагівська, № 152а, 152в (2011–2014), В. Підвисоцького, № 4в (2016) у Києві. Серед його замовників є багато відомих людей в Україні, зокрема, члени футбольного клубу «Динамо-Київ». За його проєктом було здійснено і реконструкцію Носівської спортивної школи.
Відзнаки
За багаторічну сумлінну працю нагороджений грамотою Держбуду РСФСР за архітектуру вокзалу на станції Ургал (БАМ), нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури» ІІ ступеня, Подякою Кабінету Міністрів України.
Член Спілки архітекторів України.
Родина
Одружений, має трьох дітей: синів Володимира та Милослава, доньку Ольгу.
