Голодний Сергій Миколайович

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 16:42, 24 жовтня 2024, створена Perohanych (обговорення | внесок) (Заміна тексту — «’» на «'»)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Сергій Миколайович Голодний (народився 18 жовтня 1969 в селі Хотинівка) — підприємець-аграрій і політик, керівник Фермерського господарства "Верітас-Агро", село Хотинівка. Депутат Мринської сільської ради.

Має вищу освіту, член Аграрної партії України.

В День святого Миколая 2019 у Носівській міській раді вітав дітей з особливими потребами Носівської громади.[1]

Політична діяльність

На виборах 2020 року: кандидат в депутати Ніжинської районної ради від політичної партії «Рідний дім».

Параметри щастя Сергія Голодного

Джерело: Ольга Чернякова: ПАРАМЕТРИ ЩАСТЯ СЕРГІЯ ГОЛОДНОГО -, Чернігівська обласна партійна організація Аграрної партії України, 27 лютого 2018

Голова фермерського господарства «Верітас – Агро», заступник голови Носівської районної організації Аграрної партії України, депутат Мринської об'єднаної територіальної громади, благодійник Сергій Голодний вважає себе щасливою і успішною людиною.

Разом із дружиною Василиною, надійним помічником в усіх справах і мудрим порадником, виховують трьох доньок. Збудували просторий дім. Має фермер власну землю і півтори тисячі гектарів поля орендує в селян. Виплекав сад, а торік ще й 40 га засадили кущами смородини.

Як добродійник Сергій Миколайович фінансово підтримує інфраструктуру рідного села Хотинівка, допомагає у скруті односельцям. Як волонтер – постійно буває у зоні АТО: возить захисникам продукти, одяг і запчастини до техніки.

Стабільний розвиток господарства, дружна родина, повага людей і авторитет в громаді – параметри щастя Сергія Голодного.

«НАЙВАЖЛИВІША МІСІЯ – БУТИ ЛЮДИНОЮ»

Двері дому родини Голодних відкриті для односельців і гостей: тут постійно хтось буває. Одні заходять у ділових справах чи з проханням допомогти. Далека й близька рідня повсякчас гостює. Дзвенять дитячі голоси.

Особливу благодать відчула й автор, щойно переступивши поріг оселі. Привітні, щирі у спілкуванні, відкриті душею і Сергій, і Василина. Пліч-о-пліч вони йдуть по життю вже чверть століття – зі студентських літ. Розуміють одне одного з півслова та з пів погляду.

— У найтяжчі часи Василина була мені опорою і розрадою. Жодного докору від неї не почув, – розповідає Сергій. – Як би не дружина, не зміг би досягти успіху, достойно пережити негаразди. Кредити для закупівлі техніки і розвитку господарства відривали кошти від сім'ї, але дружина примудрялася мати щедрий стіл, створювати затишок у домі й достаток. Поміж доньками і дружинами я квітну, «мов будяк», – усміхається. – Якось писали з нею вітання – побажання для іменинника. Обоє, не змовляючись, побажали йому «бути людиною».

На думку Сергія, найважливіша і найскладніша наша земна місія – бути людяними за будь – якої ситуації. Власну ж доброту він вважає і вразливим місцем, і недоліком, і плюсом. Доброта не шкодить фермеру у веденні бізнесу і допомагає у взаєминах із людьми. Місцеві селяни та партнери довіряють Сергієві Голодному, а він у свою чергу готовий допомогти кожному сельчанину й рідній Хотинівці.

За свої кошти утримує місцеву пожежну команду, викопав ставок. Допомагає грошима школі, дитсадку, клубу й Хрестовоздвиженському храму. Подарунок землякам – книга «Моя Хотинівка – душі криниця» (співавтором якої є і Василина). У планах благодійника – встановлення дитячих майданчиків, відродження парку, облаштування зони відпочинку й сільського пляжу.

— Ходять чутки про закриття Хотинівського фельдшерського пункту, – розповідає фермер. – Та я запевнив людей, що готовий утримувати ФАП власним коштом, бо без медичної допомоги селянам не вижити.

Стіни дому прикрашають картини чернігівських художників, подаровані й куплені Сергієм. Серед них – два полотна Федора Романова із села Дослідне Носівського району, котрий малює ротом. Інвалідність не завадила Феді займатися улюбленою справою, але реалізовувати роботи йому непросто.

— Дізналися про Федора з Інтернету. Відразу вирішили навідатися до цього унікального і мужнього чоловіка. Купили мольберт, фарби, полотно. Набрали продуктів – і поїхали в Дослідне, – розповідає Василина. – Познайомилися, подружилися і тепер художник разом із дружиною й донечкою приїжджають на гостину до нас. Допомагаємо,чим можемо.

Доброта фермера проявляється і у великому, і в малому. Він любить полювати. Правда, жодної звірини чи птаха не підстрелив – милуються краєвидами, а рушниця як атрибут. Щороку на обійстя Голодних прилітають лелеки. Сергій навіть дах не перекриває, аби не сполохати птахів, які згідно із повір'ям приносять у дім щастя й благополуччя.

МРІЯВ ПРО НЕБО, А ПРИКИПІВ ДО ЗЕМЛІ

При зустрічі Сергій розповість мені і про заповітну мрію стати пілотом. У юності він марив небом, навіть вступив до військового училища. Та долею судилося обробляти землю й вирощувати хліб. По закінченню Харківського національного технічного інституту сільського господарства працював у Хотинівці помічником бригадира, бригадиром, головним інженером, головою місцевого колгоспу, очолював ЗАТ «Воздвиженське». Певний час трудився і на Київщині. Його не раз переманювали в столицю, пропонували престижні керівні посади в райцентрах.

— Найкомфортніше і найдорожче – рідне село. Тут створив фермерське господарство «Верітас – Агро». Починали із жита й пшениці, а нині сіємо ще й кукурудзу, соняшник, сою, горох, люпин, вирощуємо картоплю. Нинішнього року чекаємо першого врожаю смородини. Не повірите, але я пишаюся, що працюю на рідній землі, – запевняє співрозмовник. – Бував не раз за кордоном, та завжди снилася і кликала до себе Хотинівка.

«ОБИРАВ ПАРТІЮ СВІДОМО»

За десять років господарювання Сергій Голодний не одержав від держави бодай гривні. Задекларовані програми підтримки вітчизняного сільгоспвиробника виявилися спокусливою обіцянкою для селянина.

— Розраховую тільки на власні сили, – зізнавався Сергій. – Наші піщані малородючі ґрунти потребують додаткових затрат, але інших земель ні в Хотинівці, ні в Лихачові немає. Раніше не довіряв жодній політичній партії, які тішили землеробів гаслами про відстоюванням їх інтересів. Був цілком поза політикою. Після знайомства з колегами – членами Аграрної партії України, змінив точку зору на політичні процеси. Не тільки вступив до АПУ, а й очолював районний осередок. Нині – заступник голови. Наші партійці – люди, які досягли успіху своїми руками, – впевнено додає.

Сергій Голодний переконаний, що українці – працелюбний, щирий і гостинний народ, але незаможний, обділений і обкрадений. Злиденність та від байдужості політиків, від їх спекуляції на бідах народу.

— Аграрна партія – єдина політична сила, що вболіває за відродження села, за майбутнє держави. Тому я в її лавах, – скаже не ради красного слівця. – Сподіваюся, що зможемо щось змінити, аби село жило і люди стали заможнішими.

Ольга Чернякова

Примітки