Мусін-Пушкін Володимир Олексійович
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Версія від 22:56, 18 квітня 2021, створена Perohanych (обговорення | внесок)
Володимир Олексійович Мусін-Пушкін (народився 7 листопада 1868 — помер 17 квітня 1918) — граф-церемонімейстер імператорського двору Російської імперії, Чернігівський голова дворянства. Добудував і ввів у дію Носівський цукровий завод, після банкрутства акціонерного товариства, яке розпочинало будівництво.
Був останнім власником садиби Стольне на Менщині.[1]
Граф убитий 17 квітня 1918 у Носівці й похований 13 червня в Києві на Байковому кладовищі.[2]
Родина
Був одружений з графинею Єлизаветою Василівною Капніст (1868-1944), дочкою графа Василя Олексійовича Капніста (1838-1910) і княжни Варвари Василівни Рєпніної (1841-1919), внучки декабриста О. В. Капніста і племінниці князя Н. В. Рєпніна. У шлюбі було семеро дітей:[2]
- Варвара (1892-1970) — з 1917 року дружина князя Ігоря Вадимовича Рєпніна-Волконського (1892-1970);
- Олексій (1893-1966) - бився в Добровольчої армії [3];
- Василь (1894-1959) - священик РПЦЗ [3];
- Любов (1897-1939) - з 1918 року дружина Сергія Сергійовича Ісакова (1894-1919);
- Мстислав (1899-1960) - архімандрит (1948), настоятель храму Сергіївського подвір'я [3];
- Андрій (1903-1969) - з 1931 року одружений на Ірині Борисівні Гонорським (1911-2000), дочки полковника Б. Н. Гонорським;
- Ілля (1908-1989) - з 1949 року одружений на Тамарі Миколаївні Кибардин (рід. 1921).
Див. також
Примітки
- ↑ Світлдана Чичкан: Садиб Стольне, Менщина історична, 2020
- ↑ 2,0 2,1 Домашний архив Родины: "Мы будем счастливы - благодаренье снимку...", Родина - № 7(716), 1 липня 2016
