Відмінності між версіями «Козачок В'ячеслав Миколайович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
(Скасування редагування № 42393 користувача 176.37.105.178 (обговорення))
Мітка: Скасування
 
Рядок 24: Рядок 24:
 
== Відзнаки ==
 
== Відзнаки ==
 
* Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
 
* Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
<div id="countdown"></div>
 
  
<script>
 
(function () {
 
    const targetDate = new Date('2027-01-01T00:00:00');
 
    const now = new Date();
 
 
    // Різниця в мілісекундах
 
    const diff = targetDate - now;
 
 
    // Переведення в дні
 
    const daysLeft = Math.ceil(diff / (1000 * 60 * 60 * 24));
 
 
    let text;
 
 
    if (daysLeft > 0) {
 
        text = 'До 1 січня 2027 року залишилося: ' + daysLeft + ' днів.';
 
    } else if (daysLeft === 0) {
 
        text = 'Сьогодні 1 січня 2027 року!';
 
    } else {
 
        text = '1 січня 2027 року вже настало.';
 
    }
 
 
    document.getElementById('countdown').textContent = text;
 
})();
 
</script>
 
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Уродженці Носівки]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 4]]
 
[[Категорія:Випускники Носівської школи № 4]]

Поточна версія на 13:18, 18 травня 2026

В'ячеслав Козачок

Козачок В'ячеслав Миколайович (народився 23 грудня 1979 в Носівці — помер 13 травня 2025 в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині) — солдат, позивний Бабай, загинув у бою на Російсько-українській війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 21 травня 2025

Народився та виріс в Носівці. Навчався в міській загальноосвітній школі №4. Професійну освіту кваліфікованого механіка та слюсара здобував в училищах в Мрині, Ніжині.

З початком повномасштабного вторгнення, він у перший день приєднався до Збройних Сил України.

У складі підрозділу пройшов запеклі бої під Бахмутом, на Херсонському, Запорізькому напрямках. Втім, найважче було на Сумщині.

У його мами 12 травня –день народження. Отримавши бойове завдання, він зателефонував напередодні, вітав. Зробив найдорожчий подарунок матері, вона почула рідний голос.

13 травня увечері написав повідомлення: «Мамо, молись, тут дуже важко…» Воно стало останнім для мами від сина, який з поля бою вивозив поранених та вбитих побратимів.

Поліг у бою в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині. Сталося це 13 травня.

Похований на кладовищі по вулиці Кармелюка в Носівці.

Родина[ред. | ред. код]

Мама Валентина Василівна, сестра Юля, племінники.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).