Шевченко Тарас Григорович

Шевченко Тарас Григорович (1814—1861) — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.

Скорботний шлях

Джерело: Чернігівські шляхи Тараса: реком. бібліогр. покажч. /укладач Л.В.Студьонова; ред. І.Я.Каганова, відп. за вип. І.М.Аліференко. – Чернігів, 2014. – 84 с. Посилання

10 травня (за новим стилем) 1861 року труну з тілом Шевченка поїздом повезли до Москви. Звідти кіньми – в Україну, через Чернігівщину. Скорботний шлях пролягав через Атюшу – Батурин – Доч – Шаповалівку – Борзну – Оленівку – Комарівку – Ніжин – Володькову Дівицю – Носівку – Козари – Козелець – Сираї – Київ. На всьому шляху траурний кортеж зустрічали і проводжали тисячі людей.

Погруддя на привокзальній площі залізничної станції «Носівка»

У 1961 році, до 100-річчя від смерті Т.Г. Шевченка на привокзальній площі залізничної станції «Носівка» встановлене його погруддя.

Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці

Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці

• 17 травня 1991 — у Володьковій Дівиці до 130-х роковин від дня перезахоронення на Чернечій горі в Каневі, біля лікарні, було встановлено пам’ятні скрижалі: «Цим шляхом у травні 1861 році жителі нашого села в глибокій скорботі проводили до місця останнього спочинку славетного сина України, великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка».

Відкриття погруддя Тарасу Шевченку на подвір'ї Василя Нечепи

Погруддя на подвір'ї Василя Нечепи

• 19 грудня 2025 — на подвір'ї кобзаря Василя Нечепи в Носівці відкрито погруддя Тарасу Шевченку. Автор скульптури — Юрій Медвідь (1958—2025).

Посилання

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Тарас_Григорович