Відмінності між версіями «Шевченко Тарас Григорович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
[[Файл:Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці.jpg|міні|Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці]] | [[Файл:Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці.jpg|міні|Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці]] | ||
| − | + | '''Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці''' | |
* [[17 травня]] [[1991]] — у Володьковій Дівиці до 130-х роковин від дня перезахоронення на Чернечій горі в Каневі, біля лікарні, було встановлено пам’ятні скрижалі: «Цим шляхом у травні 1861 році жителі нашого села в глибокій скорботі проводили до місця останнього спочинку славетного сина України, великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка». | * [[17 травня]] [[1991]] — у Володьковій Дівиці до 130-х роковин від дня перезахоронення на Чернечій горі в Каневі, біля лікарні, було встановлено пам’ятні скрижалі: «Цим шляхом у травні 1861 році жителі нашого села в глибокій скорботі проводили до місця останнього спочинку славетного сина України, великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка». | ||
Версія за 23:45, 20 грудня 2025
Шевченко Тарас Григорович (1814—1861) — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.
Скорботний шлях
- Джерело: Чернігівські шляхи Тараса: реком. бібліогр. покажч. /укладач Л.В.Студьонова; ред. І.Я.Каганова, відп. за вип. І.М.Аліференко. – Чернігів, 2014. – 84 с. Посилання
10 травня (за новим стилем) 1861 року труну з тілом Шевченка поїздом повезли до Москви. Звідти кіньми – в Україну, через Чернігівщину. Скорботний шлях пролягав через Атюшу – Батурин – Доч – Шаповалівку – Борзну – Оленівку – Комарівку – Ніжин – Володькову Дівицю – Носівку – Козари – Козелець – Сираї – Київ. На всьому шляху траурний кортеж зустрічали і проводжали тисячі людей.
Пам'ятний знак у Володьковій Дівиці
- 17 травня 1991 — у Володьковій Дівиці до 130-х роковин від дня перезахоронення на Чернечій горі в Каневі, біля лікарні, було встановлено пам’ятні скрижалі: «Цим шляхом у травні 1861 році жителі нашого села в глибокій скорботі проводили до місця останнього спочинку славетного сина України, великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка».
