Відмінності між версіями «Козачок В'ячеслав Миколайович»
(Перед тим як писати, перевіряйте що пишете! Я його донька.. Мені сказали, що ви берете з перевірених джерел інформацію. Скільки мені потрібно разів до вас звернутися?! Я теж перевірю інформацію і відправлю скаргу до вищих органів, щоб зняли з посади того, хто займається цим питанням! І моїм питанням займуться набагато швидше. Пропоную щоб ви вирішили це. Не серйозно з вашого боку.) |
(Якщо ця інформація яка додалася зникне, або хтось її прибере, буде не дуже добре) |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
13 травня увечері написав повідомлення: «Мамо, молись, тут дуже важко…» Воно стало останнім для мами від сина, який з поля бою вивозив поранених та вбитих побратимів. | 13 травня увечері написав повідомлення: «Мамо, молись, тут дуже важко…» Воно стало останнім для мами від сина, який з поля бою вивозив поранених та вбитих побратимів. | ||
+ | |||
+ | Він був не лише воїном, а й люблячим батьком. Дуже дорожив своєю донькою, кожну вільну хвилину присвячував їй. Разом проводили час, гуляли, сміялись. Її усмішка була для нього найбільшим натхненням. | ||
Поліг у бою в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині. Сталося це 13 травня. | Поліг у бою в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині. Сталося це 13 травня. |
Версія за 12:45, 30 травня 2025
Козачок В'ячеслав Миколайович (народився 23 грудня 1979 в Носівці — помер 13 травня 2025 в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині) — солдат, позивний Бабай, загинув у бою на Російсько-українській війні.
Життєпис
- Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 21 травня 2025
Народився та виріс в Носівці. Навчався в міській загальноосвітній школі №4. Професійну освіту кваліфікованого механіка та слюсара здобував в училищах в Мрині, Ніжині.
З початком повномасштабного вторгнення, він у перший день приєднався до Збройних Сил України.
У складі підрозділу пройшов запеклі бої під Бахмутом, на Херсонському, Запорізькому напрямках. Втім, найважче було на Сумщині.
У його мами 12 травня –день народження. Отримавши бойове завдання, він зателефонував напередодні, вітав. Зробив найдорожчий подарунок матері, вона почула рідний голос.
13 травня увечері написав повідомлення: «Мамо, молись, тут дуже важко…» Воно стало останнім для мами від сина, який з поля бою вивозив поранених та вбитих побратимів.
Він був не лише воїном, а й люблячим батьком. Дуже дорожив своєю донькою, кожну вільну хвилину присвячував їй. Разом проводили час, гуляли, сміялись. Її усмішка була для нього найбільшим натхненням.
Поліг у бою в районі населеного пункту Юнаківка, на Сумщині. Сталося це 13 травня.
Похований на кладовищі по вулиці Кармелюка в Носівці.
Родина
Донька Вікторія, Мама Валентина Василівна, сестра Юля, племінники.