Відмінності між версіями «Красницький Петро Лукич»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Петро | + | '''Петро Лукіч Красницький''' (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. Розвозив людям додому зарплати та пенсії. У вільний від роботи час грав на баяні. З приходом війни, Петро був учасником партизанського загону, а у 1941 пішов на фронт, де був диспетчером. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лангенад. Там він і похований. |
Нагороди - Орден"Красная Звезда". | Нагороди - Орден"Красная Звезда". | ||
Версія за 02:29, 10 квітня 2025
Петро Лукіч Красницький (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. Розвозив людям додому зарплати та пенсії. У вільний від роботи час грав на баяні. З приходом війни, Петро був учасником партизанського загону, а у 1941 пішов на фронт, де був диспетчером. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лангенад. Там він і похований. Нагороди - Орден"Красная Звезда".
До життєпису
Грав на баяні.
Родина
- Джерело: Спогади правнука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.
Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.
Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.
Сини:
- Красницький Леонід Петрович (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні
- Красницький Віталій Петрович (1928-2008) - виконроб, бригадир на будівництві, шофер, чудово грав на баяні
