Відмінності між версіями «Шкура Максим Олександрович»
(Створена сторінка: '''Максим Олександрович Шкура''' (народився 8 травня 1989 в м. Харків — помер 9 серпня 2023) — в...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Максим Олександрович Шкура''' (народився 8 травня 1989 в м. Харків — помер 9 серпня 2023) — військовик, житель села Мрин, загинув | + | [[Файл:Максим Шкура.jpg|міні|Максим Шкура]] |
| + | |||
| + | '''Максим Олександрович Шкура''' (народився [[8 травня]] [[1989]] в м. Харків — помер [[9 серпня]] [[2023]], Роботине, Запорізька область) — військовик, житель села Мрин, загинув у бою на Російсько-українській війні. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | : https://www.facebook.com/ | + | :''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/mrynska.s.r/permalink/1707715136469260/?rdid=8xZa0wwVwD5Qpx8g# | title = Знову сумна і трагічна звістка надійшла в нашу громаду |publisher = Мринська сільська рада | author = Людмила Борисова | date = 21 грудня 2024 }}'' |
Максим народився 08.05.1989 року в м.Харків. Коли йому виповнився 1 рік, родина повернулася на малу батьківщину мами - в село [[Мрин]] Носівського району Чернігівської області, де Максим постійно проживав зі своїми батьками та двома братами. Було для нього все: любляча родина, щасливе дитинство, перспективи на майбутнє. | Максим народився 08.05.1989 року в м.Харків. Коли йому виповнився 1 рік, родина повернулася на малу батьківщину мами - в село [[Мрин]] Носівського району Чернігівської області, де Максим постійно проживав зі своїми батьками та двома братами. Було для нього все: любляча родина, щасливе дитинство, перспективи на майбутнє. | ||
| Рядок 9: | Рядок 11: | ||
До повномасштабного вторгнення працював оператором на АЗС в м.Київ. Коли біда прийшла на нашу землю, Максим разом з товаришами став до місцевої тероборони, а на початку 2023 року добровольцем пішов до ЗСУ. Після проходження навчання та підготовки, був скерований в 46 ДШБ. Військову службу ніс в гарячих точках нашої держави. Отримавши влітку контузію, підлікувався і знову повернувся до своєї частини. Завжди був мужнім і сміливим, до останнього подиху захищав цілісність та суверенітет України. | До повномасштабного вторгнення працював оператором на АЗС в м.Київ. Коли біда прийшла на нашу землю, Максим разом з товаришами став до місцевої тероборони, а на початку 2023 року добровольцем пішов до ЗСУ. Після проходження навчання та підготовки, був скерований в 46 ДШБ. Військову службу ніс в гарячих точках нашої держави. Отримавши влітку контузію, підлікувався і знову повернувся до своєї частини. Завжди був мужнім і сміливим, до останнього подиху захищав цілісність та суверенітет України. | ||
| − | На превеликий жаль, в серпні 2023 року отримали сповіщення про те, що солдат Шкура Максим в бою за нашу Батьківщину , зник безвісти. Родина і вся громада чекали, хвилювались, та до останнього вірили, що все буде добре. | + | На превеликий жаль, в серпні 2023 року отримали сповіщення про те, що солдат Шкура Максим в бою за нашу Батьківщину, зник безвісти. Родина і вся громада чекали, хвилювались, та до останнього вірили, що все буде добре. |
Але знову гірке сповіщення про те, що 09.08.2023 року солдат Шкура Максим Олександрович в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, виявивши стійкість і мужність, загинув в результаті штурмових дій противника. | Але знову гірке сповіщення про те, що 09.08.2023 року солдат Шкура Максим Олександрович в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, виявивши стійкість і мужність, загинув в результаті штурмових дій противника. | ||
Похований у Мрині 27 грудня 2024. | Похований у Мрині 27 грудня 2024. | ||
Версія за 20:27, 27 грудня 2024
Максим Олександрович Шкура (народився 8 травня 1989 в м. Харків — помер 9 серпня 2023, Роботине, Запорізька область) — військовик, житель села Мрин, загинув у бою на Російсько-українській війні.
Життєпис
- Джерело: Людмила Борисова: Знову сумна і трагічна звістка надійшла в нашу громаду, Мринська сільська рада, 21 грудня 2024
Максим народився 08.05.1989 року в м.Харків. Коли йому виповнився 1 рік, родина повернулася на малу батьківщину мами - в село Мрин Носівського району Чернігівської області, де Максим постійно проживав зі своїми батьками та двома братами. Було для нього все: любляча родина, щасливе дитинство, перспективи на майбутнє.
Після закінчення Мринської середньої школи навчався в Мринському ПТУ -33. Потім юнак поїхав на роботу до столиці, працював на різних підприємствах. Працелюбний, добрий, щирий, товариський, він завжди поспішав у рідне село, де його чекали батьки та друзі.
До повномасштабного вторгнення працював оператором на АЗС в м.Київ. Коли біда прийшла на нашу землю, Максим разом з товаришами став до місцевої тероборони, а на початку 2023 року добровольцем пішов до ЗСУ. Після проходження навчання та підготовки, був скерований в 46 ДШБ. Військову службу ніс в гарячих точках нашої держави. Отримавши влітку контузію, підлікувався і знову повернувся до своєї частини. Завжди був мужнім і сміливим, до останнього подиху захищав цілісність та суверенітет України.
На превеликий жаль, в серпні 2023 року отримали сповіщення про те, що солдат Шкура Максим в бою за нашу Батьківщину, зник безвісти. Родина і вся громада чекали, хвилювались, та до останнього вірили, що все буде добре.
Але знову гірке сповіщення про те, що 09.08.2023 року солдат Шкура Максим Олександрович в районі населеного пункту Роботине Запорізької області, виявивши стійкість і мужність, загинув в результаті штурмових дій противника.
Похований у Мрині 27 грудня 2024.
