Відмінності між версіями «Ляшенко Сергій Миколайович»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
:''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=480813&tp=page | title = Носівщина в жалобі | publisher = Носівська міська рада| author = | date = 11 вересня 2023 }}'' | :''Джерело: {{Cite web | url = https://nosgromada.cg.gov.ua/index.php?id=480813&tp=page | title = Носівщина в жалобі | publisher = Носівська міська рада| author = | date = 11 вересня 2023 }}'' | ||
| − | Народився і проживав в Носівці. Навчався в місцевій школі №7. У 1990 році закінчив [[Носівська школа № 3|Носівську загальну середню школу І-ІІІ ст. №3]]. Далі здобув освіту і працював водієм-автомеханіком на різних підприємствах. Останнє місце | + | Народився і проживав в Носівці. Навчався в місцевій школі №7. У 1990 році закінчив [[Носівська школа № 3|Носівську загальну середню школу І-ІІІ ст. №3]]. Далі здобув освіту і працював водієм-автомеханіком на різних підприємствах. Останнє місце роботи — кондитерська фабрика «[[Десна]]». |
З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння. | З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння. | ||
Поточна версія на 18:59, 22 вересня 2024
Сергій Миколайович Ляшенко (26 травня 1973 в Носівці — 9 вересня 2023 на Донеччині) — молодший сержант ЗСУ, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 11 вересня 2023
Народився і проживав в Носівці. Навчався в місцевій школі №7. У 1990 році закінчив Носівську загальну середню школу І-ІІІ ст. №3. Далі здобув освіту і працював водієм-автомеханіком на різних підприємствах. Останнє місце роботи — кондитерська фабрика «Десна».
З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння.
Сергій числився у складі військової частини А1815 на посаді радіотелефоніста, однак служив мінометником і водієм у мінометному загоні.
Командування та побратими відзначають високий професіоналізм, щирість, дружелюбність, відданість військовій присязі на вірність українському народу, мужність у боротьбі за свободу і незалежність держави.
Він загинув 9 вересня як мінометник під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Керамік, на Донеччині.
У загиблого Героя залишилася мама, Галина Артемівна, дружина Валентина і донька Альона.
Похований у Носівці.
