Відмінності між версіями «Ляшенко Сергій Миколайович»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння. | З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння. | ||
| − | Сергій | + | Сергій числився у складі військової частини А1815 на посаді радіотелефоніста, однак служив мінометники і водієм у мінометному загоні. |
Командування та побратими відзначають високий професіоналізм, щирість, дружелюбність, відданість військовій присязі на вірність українському народу, мужність у боротьбі за свободу і незалежність держави. | Командування та побратими відзначають високий професіоналізм, щирість, дружелюбність, відданість військовій присязі на вірність українському народу, мужність у боротьбі за свободу і незалежність держави. | ||
| − | Він загинув 9 вересня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Керамік, на Донеччині. | + | Він загинув 9 вересня як мінометник під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Керамік, на Донеччині. |
У загиблого Героя залишилася мама, Галина Артемівна, дружина Валентина і донька Альона. | У загиблого Героя залишилася мама, Галина Артемівна, дружина Валентина і донька Альона. | ||
Поточна версія на 07:35, 21 вересня 2024
Сергій Миколайович Ляшенко (26 травня 1973 в Носівці — 9 вересня 2023 на Донеччині) — молодший сержант ЗСУ, загинув на Російсько-українській війні.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Джерело: Носівщина в жалобі, Носівська міська рада, 11 вересня 2023
Народився і проживав в Носівці. Навчався в місцевій школі №7. У 1990 році закінчив Носівську загальну середню школу І-ІІІ ст. №3. Далі здобув освіту і працював водієм-автомеханіком на різних підприємствах. Останнє місце роботи – кондитерська фабрика «Десна».
З початком повномасштабного вторгнення Сергій долучився до загону територіальної оборони, а вже 9 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, звільняючи Чернігів, прикордоння.
Сергій числився у складі військової частини А1815 на посаді радіотелефоніста, однак служив мінометники і водієм у мінометному загоні.
Командування та побратими відзначають високий професіоналізм, щирість, дружелюбність, відданість військовій присязі на вірність українському народу, мужність у боротьбі за свободу і незалежність держави.
Він загинув 9 вересня як мінометник під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Керамік, на Донеччині.
У загиблого Героя залишилася мама, Галина Артемівна, дружина Валентина і донька Альона.
Похований у Носівці.
