Відмінності між версіями «Ющенко Олександр Степанович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 16: Рядок 16:
 
Побратими  високо цінували його мотиваційність у виконанні бойових завдань. Він був справжнім Воїном, а став – Героєм. Чиє ім'я житиме у пам'яті земляків, буде вписане в історію рідного краю як людини, яка боролась за територіальну цілісність,  суверенітет України і віддала своє життя.
 
Побратими  високо цінували його мотиваційність у виконанні бойових завдань. Він був справжнім Воїном, а став – Героєм. Чиє ім'я житиме у пам'яті земляків, буде вписане в історію рідного краю як людини, яка боролась за територіальну цілісність,  суверенітет України і віддала своє життя.
  
Поховано Олександра буде на кладовищі по вул Центральна(дорогою на с.Андріївка).
+
Поховано Олександра буде на [[Козарське кладовище в Носівці|кладовищі по вул. Центральна]] (дорогою на с.Андріївка).
  
 
==Родина ==
 
==Родина ==

Версія за 12:09, 14 липня 2024

Олександр Ющенко

Олександр Степанович Ющенко (народився 30 січня 1981 в Носівці — помер 30 червня 2024), солдат, загинув на Російсько-українській війні поблизу населеного пункту Північне, Бахмутського району, Донецької області.

Життєпис

Джерело: Носівщина в жалобі, Життя громади - інформаційний бюлетень Носівської міської ради, 14 липня 2024

Солдат Олександр Ющенко (30.01.1981- 30.06.2024) народився і проживав все своє життя в Носівці. Навчався в першій міській школі. Професійну освіту здобував у Київському училищі залізничного транспорту. Деякий час працював за фахом. Потім — охоронником. Останнє місце роботи до мобілізації — КП «Носівка-Комунальник».

До лав Збройних Сил України Олександр став у жовтні 2023. Окрім підготовки в навчальному центрі, пройшов півторамісячний курс підготовки українських військових в Англії. Звідти він повернувся, аби служити у взводі розвідки 95-ї десантно-штурмової бригади з позивним Фантом.

І відтоді почалася його війна. Справжня.Важка, виснажлива. З пораненнями, їх були три, серйозні, численними контузіями, швидким відновленням і поверненням до своїх побратимів. На службі він був таким, як і в житті: відповідальним, безвідмовним, готовим допомогти в будь-яку хвилину.

Спочатку його підрозділ виконував завдання на Харківщині, Куп'янському напрямку. А потім — на Донеччині. Поблизу населеного пункту Північне, Бахмутського району, Олександр загинув. Сталося це 30 червня.

Побратими високо цінували його мотиваційність у виконанні бойових завдань. Він був справжнім Воїном, а став – Героєм. Чиє ім'я житиме у пам'яті земляків, буде вписане в історію рідного краю як людини, яка боролась за територіальну цілісність, суверенітет України і віддала своє життя.

Поховано Олександра буде на кладовищі по вул. Центральна (дорогою на с.Андріївка).

Родина

Батьки: Любов Семенівна, Степан Олексійович, брат Сергій, який також служить в ЗСУ, син Максим.