Відмінності між версіями «Бутрімов Микола Вікторович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 7: Рядок 7:
 
Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім’я поповнилася дітками.  
 
Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім’я поповнилася дітками.  
  
Захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення в лавах Національної Гвардії України.  
+
Вже 17 березня 2022 року став до лав Національної Гвардії України, боронив та звільняв Чернігів, виконував бойові завдання на Сумщині, будучи головним сержантом стрілецької роти з охорони та оборони важливих державних об’єктів.
  
Помер внаслідок невиліковної хвороби.
+
Неодноразово виконуючи важливі і небезпечні завдання, Миколу Бутрімова оминула ворожа куля чи міна, але підступна невиліковна хвороба все частіше давала про себе знати. Чоловік не хотів вірити висновкам лікарів, коли опинився в медзакладі з переломом передпліччя, але його стан погіршувався. Спочатку була одна операція, після якої він ще повернувся на службу, невдовзі – наступна, хіміотерапія і кількамісячне перебування на лікуванні в Чернігівському медичному центрі сучасної онкології.  
  
 
Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля  колишньої меблевої фабрики).
 
Похований на кладовищі по [[Вулиця Центральна (Носівка)|вул. Центральна]] (біля  колишньої меблевої фабрики).

Версія за 22:42, 16 березня 2024

Микола Вікторович Бутрімов (7 вересня 1984 – 4 березня 2024) — головний сержант, мешканець Носівки.

Микола Бутрімов народився в місті Коростишів, що на Житомирщині. Там він навчався у початковій школі, а потім родина переїхала на постійне місце проживання в с. Семиполки Київської області. Тут Микола здобув загальну середню та спеціальну освіту, став студентом університету за спеціальністю «Економіка».

Професійне життя чоловік пов'язав з будівництвом. Довгий час працював у приватній будівельній бригаді. Останнім часом – у Броварах на металобазі.

Носівчанином він став півтора десятки років тому, коли одружився і молоде подружжя зажило в Носівці, в родині дружини. Згодом, сім’я поповнилася дітками.

Вже 17 березня 2022 року став до лав Національної Гвардії України, боронив та звільняв Чернігів, виконував бойові завдання на Сумщині, будучи головним сержантом стрілецької роти з охорони та оборони важливих державних об’єктів.

Неодноразово виконуючи важливі і небезпечні завдання, Миколу Бутрімова оминула ворожа куля чи міна, але підступна невиліковна хвороба все частіше давала про себе знати. Чоловік не хотів вірити висновкам лікарів, коли опинився в медзакладі з переломом передпліччя, але його стан погіршувався. Спочатку була одна операція, після якої він ще повернувся на службу, невдовзі – наступна, хіміотерапія і кількамісячне перебування на лікуванні в Чернігівському медичному центрі сучасної онкології.

Похований на кладовищі по вул. Центральна (біля колишньої меблевої фабрики).