Мрин (Історія міст і сіл УРСР)

Мрин — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Остра, за 16 км від районного центру й за 21 км від залізничної станції Носівка. Дворів — 802. Населення 3070 чоловік.

На території села міститься колгосп «Україна», за яким закріплено 4325 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2462 га орної землі. У господарстві вирощують зернові й технічні (льон) культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За трудові досягнення 115 чоловік нагороджено орденами й медалями.

В селі є середня школа, в якій налічується 456 учнів і 32 вчителі, сільськогосподарське профтехнічне училище № 11, будинок культури на 400 місць, бібліотека, дільнична лікарня на 35 ліжок.

Село засноване на початку XVII століття.

Під час революції 1905—1907 рр. у Мрині сталися масові заворушення, які були жорстоко придушені царськими військами.

Радянську владу встановлено в листопаді 1917 року. За кайзерівської інтервенції Мрин був один з головних пунктів підготовки повстання проти іноземних загарбників. У липні 1918 року в селі створено партизанський загін, 1919 року виник комсомольський осередок, 1924 року — партійний.

Під час Великої Вітчизняної війни 350 жителів села билися на фронтах і в партизанському з’єднанні «За Батьківщину».

За бойові заслуги 170 чоловік нагороджено орденами й медалями, а В. Т. Броварцю за виявлений героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 257 чоловік загинули смертю хоробрих. 1958 року на честь воїнів-односельців і партизанів, які полягли за Батьківщину, встановлено пам’ятник.

В центрі села 1970 року споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку.

На території села знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи, виявлено давньоруське городище.