Пролісок (ВІА заводу Побідит)

«Пролісок» — вокально-інструментальний ансамбль заводу «Побідит»

Фотографія виступу ВІА "Пролісок". Зліва направо: Володимир Якушенко (гітара), Вітя Козел (ударні), маленька солістка з Вербова Налаша Пероганич (нині Руденко), Станіслав Нікітченко (гітара), Сергій Бублик (клавішні), Микола Васильович Костюк (баян).

«Пролісок» заводу Побідит

Джерело: Валерій Фурса: З історії носівської популярної музики, Носівка Nosivka Nosowka, 28 серпня 2020

З історії носівської популярної музики. Частина п'ята.

Фотографія виступу ВІА "Пролісок". Зліва направо: Володимир Якушенко (гітара), Вітя Козел (ударні), маленька солістка з Вербова Наташа Пероганич, Станіслав Нікітченко (гітара), Сергій Бублик (клавішні), Микола Костюк (баян).

В 1971 році в Носівці відкрилася філія київського об'єднання імені С.Корольова інструментальний завод «Побідит». За декілька років на ньому вже працювали сотні носівчан та жителів сусідніх сіл, серед яких переважала молодь. А молодь бажала не лише заробляти гроші, а ще й весело проводити свій час. Ну як можна уявити молодість без музики?

В колективі знайшовся неофіційний молодіжний лідер – Володимир Якушенко, який загорівся ідеєю створення ВІА на заводі і захопив своєю ідеєю інших. Разом із Сергієм Бубликом майстрували саморобні колонки, підсилювачі із того, що можна було дістати в ті часи. Також переробляли звичайні акустичні гітари в електрогітари.

На заводі працювало чимало хлопців, які вміли грати на гітарах, а от на клавішних інструментах грати було нікому. Але коли є дуже жадана мрія, то на шляху до неї долаються будь-які перешкоди.

Вдома у Сергія Бублика було піаніно молодшої сестри Тамари і він почав навчатися. Щовечора, після роботи на заводі, відставивши в сторону гітару, Сергій сідав за клавіші нового для себе інструменту і вчився грати, також вивчав нотну азбуку. Не одразу, але навчився грати по нотах спочатку найпростіші мелодії, а вже далі справа пішла веселіше і у новоствореного заводського ВІА з'явився свій цілком пристойний клавішник. В 1980 році Сергій Бублик перейшов із заводу на іншу роботу і за синтезатором його змінив Василь Михей.

На бас-гітарі грав лідер гурту Володимир Якушенко, на ритм-гітарі – Олександр Коваленко, деякий час гітаристом ВІА був Станіслав Нікітченко, а пізніше Олександр Жердецький.

За ударною установкою в різний час були Олександр Коровін, Олександр Кладинога та Вітя Козел, який трагічно загинув в автокатастрофі. На трубі грав Володимир Тагіров.

Створився дзвінкоголосий дует дівчат-вокалісток — Ліда Ємець та Галя Нечипоренко. Деякий час співала також Лариса Желєзняк.

В складі ВІА була ще одна маленька школярка-вокалістка Наташа Пероганич, яка співала дитячі пісні. ЇЇ виступи глядачі завжди зустрічали із захопленням і аплодували їй із завзяттям.

Художнім керівником був Микола Васильович Костюк. Він із магнітофонних записів розписував кожному музиканту ВІА його партію. Також Микола Васильович грав на баяні.

І в 1976 році ВІА «Пролісок» розпочав свою музичну діяльність. Ансамбль давав концерти на заводських вечорах, міських святах, виступав на танцях; його запрошували грати на весіллях. Виступав він і в столиці на конкурсі вокально-інструментальних ансамблів виробничого об'єднання ім.С.Корольова.

Перший директор заводу Калина Микола Іванович допомагав ансамблю – забезпечив ВІА сучасною музичною апаратурою та всіляко сприяв музикантам.

Була ще одна цікава сторінка в діяльності ВІА. В колгоспах району щороку проводилися офіційні збори колгоспників, які селяни відвідувати не любили і явка на такі заходи була вкрай низькою. Знайшовся нетрадиційний, дуже дієвий спосіб заохочення колгоспників. На оголошенні про проведення зборів великими літерами писали, що після зборів буде з концертом виступати ВІА «Пролісок» з Носівки.

З такої нагоди сільський клуб був вщерть заповнений. На концерт приходили навіть ті, хто ніколи на збори не ходили. А щоби селяни не хитрували і були присутніми і на офіційній частині, а не лише на концерті, то двері клубу, після початку зборів зачиняли і тих, хто приходив пізніше, до клубу вже не впускали. Тому на зборах був аншлаг.

Інколи, на чийомусь весіллі, хтось із гостей просив музикантів зіграти улюблену пісню, якої не було в репертуарі ВІА. Тоді Микола Васильович Костюк починав на баяні награвати незнайому мелодію, ударник ловив ритм, а за ними слідом мелодію підхоплювали гітари та синтезатор. Ну а вокалістами були вже самі задоволені гості.

В середині 1980-х років склад ВІА сильно змінився - в ньому деякий час грали гітаристи Олександр Петренко та Олександр Мужченко, за ударною установкою був Олександр Лук'яненко. Всі Олександри разом з Василем Михеєм у 1987 році разом створили новий ВІА при районному Будинку культури Натомість на заводі організувався вже інший ансамбль.

А з настанням важких 1990-х років завершилася робоча історія заводу «Побідит».

Спогадами про ВІА поділилися С.С,Бублик, М.В.Костюк, С.Нікітченко.