Відмінності між версіями «Окостень Іван Йосипович»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м
Рядок 1: Рядок 1:
'''Окостень Іван Йосипович''' (народився [[1902]] в [[Макіївка|Макіївці]] — помер у період з липня [[1941]] до грудня [[1943]]) — житель села [[Макіївка]]. Репресований радянською владою (1940). Реабілітований (1991).
+
'''Окостень Іван Йосипович''' (народився [[1902]] в [[Макіївка|Макіївці]] — помер у період з липня [[1941]] по грудень [[1943]]) — житель села [[Макіївка]]. Репресований радянською владою (1940). Реабілітований (1991).
  
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Рядок 10: Рядок 10:
 
Реабілітований 04 листопада 1991 року. Матеріали кримінальної справи зберігалися у  архівному відділі Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, спр. 15401-п. 25 лютого 2022 року російські війська обстріляли будівлю СБУ в Чернігові. Внаслідок влучання двох снарядів виникла пожежа. Втрачено тисячі документів радянських спецслужб, наказів, переписок, особових та агентурних справ ХХ століття.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3471496-u-znisenomu-arhivi-sbu-v-cernigovi-zberigalosa-majze-13-tisac-sprav-represovanih.html У знищеному внаслідок обстрілів Чернігова архіві СБУ зберігалося близько 13 тисяч справ репресованих за радянських часів українців]</ref> Згорів і оригінал кримінальної справи Івана Йосиповича Окостня. Наразі не відомо чи звертався хтось із запитом про оцифрування матеріалів кримінальної справи. Найбільш вірогідно, що ці документи втрачені назавжди.
 
Реабілітований 04 листопада 1991 року. Матеріали кримінальної справи зберігалися у  архівному відділі Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, спр. 15401-п. 25 лютого 2022 року російські війська обстріляли будівлю СБУ в Чернігові. Внаслідок влучання двох снарядів виникла пожежа. Втрачено тисячі документів радянських спецслужб, наказів, переписок, особових та агентурних справ ХХ століття.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3471496-u-znisenomu-arhivi-sbu-v-cernigovi-zberigalosa-majze-13-tisac-sprav-represovanih.html У знищеному внаслідок обстрілів Чернігова архіві СБУ зберігалося близько 13 тисяч справ репресованих за радянських часів українців]</ref> Згорів і оригінал кримінальної справи Івана Йосиповича Окостня. Наразі не відомо чи звертався хтось із запитом про оцифрування матеріалів кримінальної справи. Найбільш вірогідно, що ці документи втрачені назавжди.
  
При цьому в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації зберігається список безповоротних втрат рядового і сержантського складу Лосинівського району (фонд 58, опис 977520, справа 65) від 1947 році. З цього документу стає відомо, що Іван Йосипович Окостень був призваний Лосинівським районним військовим комісаріатом Чернігівської області у 1939 році. Зв’язок з ним втрачено у липні 1941 року, саме тоді, коли йому було винесено вирок. При цьому у грудні 1943 року Іван все ще зазначений як такий, що пропав безвісти. Інформації про засудження у цьому документі немає. Зважаючи на те, що документ, що уточнював безповоротні втрати, складався у 1947 році, стає зрозуміло, що в своє село Іван уже не повернувся і помер до 1947 року. Вірогідно, що помер він у виправно-трудових таборах або ж був розстріляний після винесення вироку.
+
При цьому в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації зберігається список безповоротних втрат рядового і сержантського складу Лосинівського району (фонд 58, опис 977520, справа 65) від 1947 року. З цього документу стає відомо, що Іван Йосипович Окостень був призваний Лосинівським районним військовим комісаріатом Чернігівської області у 1939 році. Зв’язок з ним втрачено у липні 1941 року, саме тоді, коли йому було винесено вирок. При цьому у грудні 1943 року Іван все ще зазначений як такий, що пропав безвісти. Інформації про засудження у цьому документі немає. Зважаючи на те, що документ, що уточнював безповоротні втрати, складався у 1947 році, стає зрозуміло, що в своє село Іван уже не повернувся, що в усній розмові підтвердила його племінниця, жителька села Макіївки. Вірогідно, що помер Іван у виправно-трудових таборах або ж був розстріляний після винесення вироку.
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 15:35, 11 серпня 2023

Окостень Іван Йосипович (народився 1902 в Макіївці — помер у період з липня 1941 по грудень 1943) — житель села Макіївка. Репресований радянською владою (1940). Реабілітований (1991).

Біографія

Народився в період між 1902 і 1904 роками в містечку Макіївка Ніжинського повіту Чернігівської губернії в сім'ї селянина Окостня Йосипа Карповича і Параскеви Гордіївни (в дівоцтві, імовірно, Могильної).

Дружина – Анастасія Марківна (роки життя: 1900 — 1978). Виховував двох доньок — Ганну, 1924 р.н., та Любов, 1929 р.н.

30 квітня 1940 року Іван Йосипович, який тоді служив у війську і перебував на посаді командира відділення мінного огородження «Сизрань», був заарештований і за вироком Військового трибуналу Чорноморського флоту від 01.07.1941 р. за ст. 58-10 ч.2 КК РРФСР засуджений до позбавлення волі у виправно-трудових таборах на 3 роки 6 місяців. [1]

Реабілітований 04 листопада 1991 року. Матеріали кримінальної справи зберігалися у архівному відділі Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, спр. 15401-п. 25 лютого 2022 року російські війська обстріляли будівлю СБУ в Чернігові. Внаслідок влучання двох снарядів виникла пожежа. Втрачено тисячі документів радянських спецслужб, наказів, переписок, особових та агентурних справ ХХ століття.[2] Згорів і оригінал кримінальної справи Івана Йосиповича Окостня. Наразі не відомо чи звертався хтось із запитом про оцифрування матеріалів кримінальної справи. Найбільш вірогідно, що ці документи втрачені назавжди.

При цьому в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації зберігається список безповоротних втрат рядового і сержантського складу Лосинівського району (фонд 58, опис 977520, справа 65) від 1947 року. З цього документу стає відомо, що Іван Йосипович Окостень був призваний Лосинівським районним військовим комісаріатом Чернігівської області у 1939 році. Зв’язок з ним втрачено у липні 1941 року, саме тоді, коли йому було винесено вирок. При цьому у грудні 1943 року Іван все ще зазначений як такий, що пропав безвісти. Інформації про засудження у цьому документі немає. Зважаючи на те, що документ, що уточнював безповоротні втрати, складався у 1947 році, стає зрозуміло, що в своє село Іван уже не повернувся, що в усній розмові підтвердила його племінниця, жителька села Макіївки. Вірогідно, що помер Іван у виправно-трудових таборах або ж був розстріляний після винесення вироку.

Примітки

Посилання

Джерела та література