Відмінності між версіями «Волинський Анатолій Прокопович»
(Бути чи не бути?) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Анатолій Прокопович Волинський''' (народився ?) — педагог, директор [[Носівська школа № 1|Носівської школи № 1]] (1986—1990), розпочав будівництво нового шкільного приміщення. | '''Анатолій Прокопович Волинський''' (народився ?) — педагог, директор [[Носівська школа № 1|Носівської школи № 1]] (1986—1990), розпочав будівництво нового шкільного приміщення. | ||
| − | В 1980—1990-х | + | В 1980—1990-х керівник гуртків електроніки та автоматики [[Носівська СЮТ|Носівської СЮТ]]. |
«Саме завдяки його ініціативності, енергії та наполегливості стало можливим будівництво нового шкільного приміщення, в якому нині розташована [[Носівська районна гімназія|районна гімназія]]. Анатолій Прокопович, сповна скористався тим шансом, що надавала тогочасна, так звана «перестройка», яку ми зазвичай згадуємо з осудом. Директор першої школи не шкодував ні власного часу, ні енергії, ні сил, щоби спочатку одержати згоду різних інстанцій на будівництво, створити й забезпечити реалізацію цього проєкту. | «Саме завдяки його ініціативності, енергії та наполегливості стало можливим будівництво нового шкільного приміщення, в якому нині розташована [[Носівська районна гімназія|районна гімназія]]. Анатолій Прокопович, сповна скористався тим шансом, що надавала тогочасна, так звана «перестройка», яку ми зазвичай згадуємо з осудом. Директор першої школи не шкодував ні власного часу, ні енергії, ні сил, щоби спочатку одержати згоду різних інстанцій на будівництво, створити й забезпечити реалізацію цього проєкту. | ||
Версія за 05:03, 12 серпня 2022
Анатолій Прокопович Волинський (народився ?) — педагог, директор Носівської школи № 1 (1986—1990), розпочав будівництво нового шкільного приміщення.
В 1980—1990-х керівник гуртків електроніки та автоматики Носівської СЮТ.
«Саме завдяки його ініціативності, енергії та наполегливості стало можливим будівництво нового шкільного приміщення, в якому нині розташована районна гімназія. Анатолій Прокопович, сповна скористався тим шансом, що надавала тогочасна, так звана «перестройка», яку ми зазвичай згадуємо з осудом. Директор першої школи не шкодував ні власного часу, ні енергії, ні сил, щоби спочатку одержати згоду різних інстанцій на будівництво, створити й забезпечити реалізацію цього проєкту.
Я не маю жодного сумніву, що якби не було такої наполегливості Волинського, то вже за кілька років можна б було забути про саму ідею будівництва.»
