День рожденья

«День рожденья» — вокально-інструментальний ансамбль у Носівці.

Джерело: Валерій Фурса: З історії носівської популярної музики, Носівка Nosivka Nosowka, 30 вересня 2020

Перше жовтня – Міжнародний день музики. Для мене це і радісне і, водночас, сумне свято. Сьогодні згадую своїх друзів-музикантів. які залишили яскравий слід на музичному небосхилі Носівщини і відійшли у Вічність, залишивши про себе гарну, але щемну пам’ять.

Непросто написати про друга, знайомого мені ще з молодших класів школи, з яким жив поряд не один десяток років, з яким завжди було про що поговорити, пожартувати, поділитися своїми думками.

Який назавжди залишився в моїй пам'яті життєрадісним, веселим, товариським, молодим душею і дуже талановитим.

І таким він залишився в пам’яті усих людей, хто його знав.

Олександр Петренко

Згадаю гітариста та співака Олександра Петренка, який два десятиліття був на гребені музичної хвилі.

Його сходження розпочалося виступом на вечорі в районному Будинку культури, коли зустрічали Новий 1982 рік. Акомпануючи собі ще на простій акустичній гітарі він заспівав хіти тогочасного кумира молоді Володимира Кузьміна та його ВІА Динамік – Лед слезы льет та Мама. Його неповторний красивий голос і майстерна гра була сприйнята на біс сотнями слухачів, які вщерть заповнили великий зал Будинку культури. Минуло небагато часу і Олександр вже розпочав грати на електрогітарі в складі ВІА РБК, поряд з відомими носівськими музикантами Олександром Коросташивцем, Станіславом Нікітченком, Олександром Лук’яненком, Миколою Мозговим, Олександром Осадчим.

Незабаром він став соло-гітаристом та лідером створеного у 1986 році ВІА День рожденья, який назвали мабуть під впливом популярної на той час пісні.

Бас-гітаристом групи став сусід і друг Олександр Мужченко. Ударником деякий час був Олександр Кладинога, а потім - Олексадр Лук’яненко. На синтезаторах спочатку грали талановиті столичні музиканти – Ігор Лук’янець, якого запросили потім грати до групи Кріса Кельмі «Рок-ательє» та Влад Науменко, який виступав у столичному мюзік-холлі (на жаль їх обох вже немає в живих). Потім їх змінив Василь Михей. Звукооператором ансамблю став Сергій Стеценко.

Вокалістом був Олександр Петренко.

У цьому ВІА грали і інші столичні та чернігівські музиканти –гітарист Олександр Кутах, ударник Микола Артюх, на клавішних – Петро Шустерман, який нині проживає в Ізраїлі. Лише ці факти свідчать про дуже високий рівень майстерності музикантів ВІА. Концерти, дискотеки, вогники, фестивалі, музичні конкурси, молодіжні вечори, весілля та дні народження – музика лунала на мажорній хвилі і здавалося, що так буде завжди. А скільки різних шкільних свят, виступів та інших носівських подій озвучували музиканти. Та на початку 1990-х років економічне життя країни суттєво погіршилося. Деякі музиканти ВІА День рождения, як і учасники інших ансамблів, змінили свої музичні інструменти на зовсім інші робочі інструменти. Дехто вирушив на заробітки за кордон, тому що збідніле населення перестало відзначати свята, запрошувати музикантів на весілля. А на мізерну заробітну плату, яку платили тоді працівникам культури, вижити та утримувати сім’ї було дуже тяжко.

Працювати в культурі залишалися лише найвідданіші цій справі люди.

Олександр Петренко, який на той час закінчив Ніжинське культосвітнє училище, не лише залишився працювати в Будинку культури. Він виступав у славному ансамблі «Полісяни», співав у хорі РБК. А ще як майстерно він грав різні ролі у постановках та інсценізаціях.

Він зміг створити новий ансамбль, запросивши до співпраці гітариста Ігоря Тригуба, клавішників Станіслава Гриня, Сергія Євсовича, Миколу та Юрія Бережняків. І ансамбль районного Будинку культури продовжував грати до початку 2000-х років. Хоча склад ВІА постійно оновлювався. А потім вже настало інше тисячоліття і зоряний час ВІА залишився в минулому. Настала епоха караоке і солістів. І в усьому Носівському районі тоді залишився лише єдиний діючий ВІА – мринський Комітет.

П’ять років минає від того сумного жовтня 2015 року, коли раптово і трагічно обірвалося життя великого життєлюба і талановитого гітариста Олександра Миколайовича Петренка, який був улюбленцем дуже багатьох наших земляків і щедро ділився своїм непересічним талантом з нами.