Відмінності між версіями «Закалюжний Євгеній Григорович»
м (Perohanych перейменував сторінку з Закалюжний Євгеній на Закалюжний Євген Григорович) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
[[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | [[Категорія:Уродженці Володькової Дівиці]] | ||
[[Категорія:Сержанти]] | [[Категорія:Сержанти]] | ||
| − | [[Категорія:Загиблі | + | [[Категорія:Загиблі на Російсько-українській війні]] |
[[Категорія:Люди З]] | [[Категорія:Люди З]] | ||
Версія за 13:21, 28 травня 2022
Євген Григорович Закалюжний (народився ? у Володьковій Дівиці — помер 14 травня 2022) — військовик, сержант, нагороджений орденом «За мужність».
Життєпис
Стати військовим була його мрія дитинства, тому після закінчення школи, він вступав до Одеського інституту сухопутних військ. З першої спроби це не вдалося, а ставши солдатом строкової служби, ще більше впевнився, що військова справа- це його. Тому не відмовився від своєї мрії і таки став курсантом цього вузу. Втім не вчити теорію, а опановувати військову практику припало до душі юнаку більше. Спробувавши себе у службі в десантних військах, він не роздумуючи записався добровольцем у миротворчий батальйон в Югославію.
Коли у 2014 році росія розпочала вторгнення в Україну, він знову пішов добровольцем, став на захист рідної країни, обороняв Донецький аеропорт, мав серйозне поранення, нагороджений орденом «За мужність».
Після лікування та реабілітації, у 2015 році — демобілізований. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Євгеній — знову добровольцем пішов боронити рідну землю. 14 травня 2022 року у важких боях на Луганщині біля міста Попасна сержант Закалюжний отримав осколкове поранення, несумісне з життям.[1]
Примітки
- ↑ На Сході загинули троє бійців із Носівської громади, Час Чернігівський, 2022-05-27
