Піднесення освіти в 1960-х роках

Піднесення освіти в 1960-х роках

«Піднесення освіти в 1960-х роках» — розділ книги Валерія Фурси «З історії освіти Носівщини» Навчальні заклади Носівки.— Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — 328 с. ISBN 978-617-640-400-2.

У 1959-1960 навчальному році в районі працювали вже 34 школи — 13 початкових, 12 восьмирічних, 9 середніх. Усі семирічні школи були реорганізовані у восьмирічні, а середні – у середні із виробничим навчанням.

За короткий час сталися значні зрушення в галузі освіти і культури населених пунктів району.

В 1961 році на районну Дошку пошани були представлені найкращі вчителі, директори, завучі. Серед них – Байда Г.В., Барановський Б. В., Горбач М.І., Ясько М.Ф., Усиченко Є.М., Романенко А.О., Демчук Н.Д., Тира М.М. та інші.

У Володьковій Дівиці до революції вже працювали церковно-приходська, земська, початкові та двокласні школи.

Проте в них навчалося щорічно не більше 160 дітей. І то, це були діти переважно імущих станів. В усіх закладах працювали 8 учителів. А самі школи розміщувались у невеличких пристосованих приміщеннях.

В 1924 році в селі діяло три початкові школи.

Наприкінці 50-х років XX ст. село налічувало 6 шкіл: середню, 3 семирічні та 2 початкові. Особливо великим авторитетом в районі користувалася середня школа, яка вже тоді мала досить міцну навчально-матеріальну базу і успішно розв’язувала низку питань всебічної і політехнічної підготовки школярів.

На місці зруйнованого в роки Великої Вітчизняної війни було побудовано нове двоповерхове приміщення школи. Завдяки активній участі і допомозі учителів Є. М. Жданова, Б. В. Барановського, М. І. Горбача, І. К. Нестеренка та інших, а також багатьох учнів, під керівництвом директора школи М. М. Тири школа отримала добре обладнані і повністю устатковані кабінети, лабораторії, майстерні.

Школа мала для політехнічного навчання 2 автомашини, трактор, 3 мотоцикли, радіовузол, власну електростанцію, що забезпечувала струмом майстерні, лабораторії, радіовузол, класні приміщення.

Викладач біології М.І. Горбач зразково організував юнатську роботу в біокабінеті та на пришкільних ділянках. Школа мала пасіку, хороший сад, теплицю, добре обладнаний біологічний кабінет.

Вчитель праці Сірик Д.М. разом з учнями виготовив чимало верстатів та різноманітного обладнання для шкільної майстерні.

Не раз відзначалася робота гуртка юних техніків школи, яким керував вчитель Б.В. Барановський. Учні не раз нагороджувались медалями учасників ВСГВ і грамотами.

Школа впродовж цих років успішно справлялася із завданнями навчання і виховання підростаючого покоління. В ній учились такі відомі люди нашої країни, як Микола Григорович Крапив'янський, Герой Радянського Союзу Микола Дмитрович Симоненко, генерал-майор Сірик П. Д., вчені – доктори наук Плющ П.П., Бойко І.Д., Сулій М.М. та інші.

В період Великої Вітчизняної війни сотні жителів села стали народними месниками та їх помічниками. За самовіддану боротьбу проти німецько-фашистських загарбників понад 120 партизанів села нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

Навесні 1959 року 49 випускників Червонопартизанської середньої школи разом з атестатами про середню освіту одержали посвідчення про набуття кваліфікації тракториста, шофера або електромонтера.

Цукрозаводська середня школа підготувала 24 трактористів, 6 цукроварів, 23 швачки, а Мринська – 17 полеводів.