Відмінності між версіями «Центр Носівки»
(Правка) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Василь Кияниця: Моя версія == | == Василь Кияниця: Моя версія == | ||
: ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/881021702576926/?comment_id=881332522545844 | title = Моя версія, яка не претендує на істину | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Василь Кияниця | date = 5 січня 2022}}'' | : ''Джерело: {{Cite web | url = https://www.facebook.com/groups/wiki.nosivka/posts/881021702576926/?comment_id=881332522545844 | title = Моя версія, яка не претендує на істину | publisher = Енциклопедія Носівщини | author = Василь Кияниця | date = 5 січня 2022}}'' | ||
| − | Моя версія, яка не претендує на істину: Із свого дитинства пам’ятаю, що центр Носівки, разом із «хрещиком» називали Базар. Моя бабуся, батьки, сусіди… Згодом – однолітки, однокласники. Вживання назви «хрещик» не пам’ятаю. | + | Моя версія, яка не претендує на істину: Із свого дитинства пам’ятаю, що центр Носівки, разом із «хрещиком» називали Базар. Моя бабуся, батьки, сусіди… Згодом – однолітки, однокласники. Вживання назви «хрещик» в 50-60-ті не пам’ятаю. "Хрещик" з'явився пізніше. Коли? |
Назву «хрещик» я почав чути вже старшокласником, після того, як наприкінці 60-х центральну шосейну дорогу розібрали і від перетину Вокзальної з Центральною (тоді була Стратилата) до площі перед нинішньою школою мистецтв встелили асфальтове покриття, з боків якого зробили асфальтові тротуари а в проміжок між дорогою і тротуарами, в дренажні канави, посадили молоді липки. Світлини тої реконструкції в групі «Носівка Nosivka Носовка» були неодноразово. З’явилося електроосвітлення. І відразу цей асфальтований відрізок центральної нашої вулиці швидко сподобався носівській молоді, яка майже щовечора, а надто – у вихідні, здійснювала човникові бродіння від початку до кінця відрізку і в зворотному напрямку. До десяти кіл за вечір )). В молодіжному слензі, яка в усьому ж передова, тоді з’явилося «підем на Хрещатик?» (аналогія з Київською вулицею), «пішли на Бродвей». Згодом «Хрещатик» став «Хрещиком», «Бродвей» - забувся… А потім, вже жителі, перенесли назву «Хрещик» на перетин згаданих вулиць. Це моя версія. Звичайно, указів, рішень чи наказів на цю назву не було. | Назву «хрещик» я почав чути вже старшокласником, після того, як наприкінці 60-х центральну шосейну дорогу розібрали і від перетину Вокзальної з Центральною (тоді була Стратилата) до площі перед нинішньою школою мистецтв встелили асфальтове покриття, з боків якого зробили асфальтові тротуари а в проміжок між дорогою і тротуарами, в дренажні канави, посадили молоді липки. Світлини тої реконструкції в групі «Носівка Nosivka Носовка» були неодноразово. З’явилося електроосвітлення. І відразу цей асфальтований відрізок центральної нашої вулиці швидко сподобався носівській молоді, яка майже щовечора, а надто – у вихідні, здійснювала човникові бродіння від початку до кінця відрізку і в зворотному напрямку. До десяти кіл за вечір )). В молодіжному слензі, яка в усьому ж передова, тоді з’явилося «підем на Хрещатик?» (аналогія з Київською вулицею), «пішли на Бродвей». Згодом «Хрещатик» став «Хрещиком», «Бродвей» - забувся… А потім, вже жителі, перенесли назву «Хрещик» на перетин згаданих вулиць. Це моя версія. Звичайно, указів, рішень чи наказів на цю назву не було. | ||
| − | + | Чи мав перетин центральної вулиці з Вокзальною ще які раніші назви? Звернувся до оповідання Віктора Жмихова «[[Носівський вальс]]» (раджу прочитати всім, хто любить наше місто, а надто – старшому поколінню – багато знайдете цікавих імен, прізвищ і подій), перечитав, щоб знайти як іменували центр Носівки ті, що жили в ній у війну і відразу після війни. В. Жмихов у декількох місцях свого оповідання до безпосереднього перетину вулиць застосовує слово "П'ятачок", стверджуючи, що саме так називали це місце тодішні носівчани. Також, у більш ширшому понятті він вживає й слово "Центр". | |
| + | |||
| + | Ще раз, «Носівський вальс», раджу прочитати. Правда «буковок» чимало – не всі тепер люблять потрудитися. От коли б по телевізору показали. Не покажуть. | ||
== Таким був центр Носівки == | == Таким був центр Носівки == | ||
Версія за 16:24, 2 лютого 2022
Центр, також Базар — центральна частина Носівки.
Центральне перехрестя Носівки також називають Хрещик.
З заходу на схід через Хрещик проходить вулиця Центральна, з півдня до нього підходить Вокзальна, з півночі — вулиця Суворова.
Територію у квадранті між вулицями Центральною і Вокзальною, які сходяться перпендикулярно займає Центральна площа.
Василь Кияниця: Моя версія
- Джерело: Василь Кияниця: Моя версія, яка не претендує на істину, Енциклопедія Носівщини, 5 січня 2022
Моя версія, яка не претендує на істину: Із свого дитинства пам’ятаю, що центр Носівки, разом із «хрещиком» називали Базар. Моя бабуся, батьки, сусіди… Згодом – однолітки, однокласники. Вживання назви «хрещик» в 50-60-ті не пам’ятаю. "Хрещик" з'явився пізніше. Коли?
Назву «хрещик» я почав чути вже старшокласником, після того, як наприкінці 60-х центральну шосейну дорогу розібрали і від перетину Вокзальної з Центральною (тоді була Стратилата) до площі перед нинішньою школою мистецтв встелили асфальтове покриття, з боків якого зробили асфальтові тротуари а в проміжок між дорогою і тротуарами, в дренажні канави, посадили молоді липки. Світлини тої реконструкції в групі «Носівка Nosivka Носовка» були неодноразово. З’явилося електроосвітлення. І відразу цей асфальтований відрізок центральної нашої вулиці швидко сподобався носівській молоді, яка майже щовечора, а надто – у вихідні, здійснювала човникові бродіння від початку до кінця відрізку і в зворотному напрямку. До десяти кіл за вечір )). В молодіжному слензі, яка в усьому ж передова, тоді з’явилося «підем на Хрещатик?» (аналогія з Київською вулицею), «пішли на Бродвей». Згодом «Хрещатик» став «Хрещиком», «Бродвей» - забувся… А потім, вже жителі, перенесли назву «Хрещик» на перетин згаданих вулиць. Це моя версія. Звичайно, указів, рішень чи наказів на цю назву не було.
Чи мав перетин центральної вулиці з Вокзальною ще які раніші назви? Звернувся до оповідання Віктора Жмихова «Носівський вальс» (раджу прочитати всім, хто любить наше місто, а надто – старшому поколінню – багато знайдете цікавих імен, прізвищ і подій), перечитав, щоб знайти як іменували центр Носівки ті, що жили в ній у війну і відразу після війни. В. Жмихов у декількох місцях свого оповідання до безпосереднього перетину вулиць застосовує слово "П'ятачок", стверджуючи, що саме так називали це місце тодішні носівчани. Також, у більш ширшому понятті він вживає й слово "Центр".
Ще раз, «Носівський вальс», раджу прочитати. Правда «буковок» чимало – не всі тепер люблять потрудитися. От коли б по телевізору показали. Не покажуть.
Таким був центр Носівки
- Джерело: Василь Кияниця: Таким був центр Носівки, Енциклопедія Носівщини, 1 лютого 2022
Фото кінця 1970-х. Звичайне. На якесь із свят. Після урочистостей. Микола Рибка (праворуч), працював тоді інструктором райкому комсомолу, потім в приміському колгоспі ім. Енгельса. Завершував трудову біографію заступником в носівській міліції. Біля Миколи - Анатолій Коваленко, працював електромеханіком у "Будинку зв'язку". Згодом перебрався до Мрина.
А за ними - тодішній початок вулиці Суворова, від "хрещика". Ще не затуляють дерева з магазинчиками "Будинок зв'язку", на церкві нема другого купола, водонапірна башта не перебудована у дзвіницю. А стовби із ліхтарями стоять практично вертикально.
