Відмінності між версіями «Красницький Петро Лукич»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Сини: | Сини: | ||
* [[Красницький Леонід Петрович]] (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні | * [[Красницький Леонід Петрович]] (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні | ||
| − | * [[Красницький Віталій Петрович]] (1928-2008) | + | * [[Красницький Віталій Петрович]] (1928-2008) - виконроб, шофер, чудово грав на баяні |
{{Заготовка}} | {{Заготовка}} | ||
Версія за 22:49, 29 вересня 2021
Петро Лукич Красницький (1907-1945) працював бухгалтером в носівському цукрозаводі. У вільний від роботи час грав на баяні. Коли прийшла війна, Петро був учасником партизанського загону, а у 1943 пішов на фронт. Загинув від вибуху снаряда у Німеччині 16 квітня 1945, неподалік від містечка Лєнгенау Олджихов. Там він і похований.
До життєпису
Грав на баяні.
Родина
- Джерело: Спогади правнука, Євгенія Бережняка, 29 вересня 2021.
Батьки: Красницький Лука Матвійович (?-1922), Красницька Харитина Іванівна (?-1922). Поховані на носівському кладовищі, що знаходиться на вулиці Пилипа Орлика.
Дружина — Красницька Марина Данилівна (до заміжжя Кривенко, 1902-1998), працювала в носівському колгоспі та займалася домашнім господарством.
Сини:
- Красницький Леонід Петрович (1937—2006) — музикант і педагог, у 1967—1984 очолював Носівську музичну школу, чудово грав на баяні
- Красницький Віталій Петрович (1928-2008) - виконроб, шофер, чудово грав на баяні
