Відмінності між версіями «Живкович Владислав Хайдарович»
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
[[Файл:Меморіальна дошка Владиславу Живковичу в МО України.jpg|міні|]] | [[Файл:Меморіальна дошка Владиславу Живковичу в МО України.jpg|міні|]] | ||
| − | [[28 серпня]] [[2015]]-го на території | + | [[28 серпня]] [[2015]]-го на території Міністерства оборони України відкрито меморіальну дошку командиру автомобільного взводу автомобільної колони Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ Владиславу Живковичу. |
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 20:33, 21 серпня 2021
Владислав Хайдарович Живкович (30 липня 1975 — 18 лютого 2015) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник Російсько-української війни 2014—2020. Загинув у Дебальцевому. Мешкав у Мрині.
Життєпис
Народився в родині вчителів, котрі перебували на будівництві БАМу, згодом сім'я повернулася на батьківщину — в село Мрин. 1993 року пішов на строкову службу, залишився в армії — у навчальному центрі «Десна», згодом — 101-й бригаді охорони, 30-й автобазі, центрі забезпечення МО України.
Після довготривалих клопотань 2 грудня 2014-го перевівся у зону бойових дій; командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону.
18 лютого 2015-го загинув під час обстрілів російськими збройними формуваннями при відведенні підрозділів із Дебальцевого.
Похований в селі Мрин.
Без Владислава лишились дружина Наталія Олексіївна, син Артур та донька Єлизавета.
Відзнаки
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[1]
Пам'ять
Меморіальна дошка Владиславу Живковичу відкрита на території Мринської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів Мринської сільської ради.
28 серпня 2015-го на території Міністерства оборони України відкрито меморіальну дошку командиру автомобільного взводу автомобільної колони Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ Владиславу Живковичу.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
