Відмінності між версіями «Бондаренко Леонід Іванович»
uk>Perohanych |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 23:43, 8 листопада 2020
Леонід Іванович Бондаренко (народився 7 листопада 1939 в Носівці — помер 8 листопада 2011) — інженер, науковець, доктор технічних наук (1988), професор (1991), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1984), Заслужений діяч науки і техніки України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Горьківський політехнічний інститут.
Працював на київських заводах «Ленінська кузня» та «Більшовик» інженером-конструктором.
Станом на 1984 — головний технолог — заступник головного інженера ВО «Більшовик».
У 1995 заснував і очолив Державний науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння (ДНТЦ АСО).
1.1.1995 — 25.10.2001 — генеральний конструктор АСО — генеральний директор ДНТЦ АСО
Під його керівництвом вперше в Україні розроблено та виготовлено артилерійські танкові гармати калібру 120—142 мм.
Бондаренко Леонід Іванович[ред. | ред. код]
- Нарис із книги: Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.
25 травня 2011 року виповнилося 25 років з того часу як у спеціальному конструкторському бюро КБ-86, створеному в складі НВО «Більшовик», почали займатися артилерійською тематикою. Одним із інженерів КБ був Леонід Іванович Бондаренко, який від створення і до 2001 року очолював і керував роботами в області створення артилерійського озброєння України.
Директор науково-технічного центру (НТЦ) артилерійського та стрілецького озброєння, академік АН України, заслужений діяч науки і техніки, доктор технічних наук професор Леонід Іванович Бондаренко народився в 1939 році в Носівці.
Спочатку в КБ-86 проводилися роботи зі створення зразків систем озброєння на основі нетрадиційних методів і засобів метання твердих тіл із гіперзвуковою швидкістю. Спільно з низкою організацій АН УРСР на початку 1990-х років був створений зразок електроустановки потужністю 60 МДж, у якої на той час не було аналогів у світі.
В 1992 р. КБ-86 реорганізували в конструкторське бюро артилерії, яке стає головним розробником артилерійського і стрілецького озброєння в Україні. Діяльність організації спрямована на дослідження, розробку, підвищення бойових якостей існуючих та створення нових зразків артилерійського та стрілецького озброєння. Нині НТЦ АСО – єдине підприємство в СНД, та мабуть і в світі, що володіє унікальними технологіями виробництва.
За роки діяльності НТЦ АСО створена танкова гармата калібру 125-мм., 82-мм. міномет із титановим стволом, пересувна система залпового вогню, револьвери, елементи боєприпасів. Розробки Центру захищені десятками патентів на винаходи.
Коли постало питання створення в Україні танка Т-84, то були розгорнуті роботи зі створення танкової гармати. В СРСР все подібне виробництво було зосереджене в Пермі (Росія), а в Україні не було жодного подібного виробництва. У 1993 році Державний науково-технічний Центр артилерійсько-стрілецького озброєння (генеральний конструктор Л. І. Бондаренко) приступив до розробки танкової гармати. До 1996 року було створено дослідний зразок і проведені попередні випробування. Але в Києві виготовити його було неможливо. Завод «Більшовик» не мав ні спеціального обладнання, ні налагодженого виробництва.
Було прийняте рішення, що гармати складатиме харківський машинобудівний завод ім. Малишева, стволи постачатиме АО ім. Фрунзе (Суми), спецсталі — запорізький завод «Дніпроспецсталь». Дякуючи тому, що завод ім. Фрунзе вже виготовляв труби для нафтогазовидобутку і був практично забезпечений необхідним обладнанням, вже до березня 1998 року було налагоджено виробництво 125-мм. гармат. Також були розроблені гармати для модернізації танків Т-55 і Т-72, а також варіант гармати, що може експлуатуватися з усіма типами боєприпасів калібру 120-мм стандарту НАТО.
Міжнародним визнанням цього успіху України стала купівля Пакистаном 320 українських танків, які перевершили подібну техніку інших держав.
За ці розробки Генеральний конструктор НТЦ АСО Л. І. Бондаренко був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.
Галерея[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. ISBN 978-966-340-493-6.