Відмінності між версіями «Руденко Микола Андрійович»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Микола Руденко.jpg|міні]] | [[Файл:Микола Руденко.jpg|міні]] | ||
| − | '''Микола Андрійович Руденко''' ( | + | '''Микола Андрійович Руденко''' (до 1907 — після 1964) педагог, вчитель української мови. Старший брат [[Руденко Роман Андрійович|Романа Руденка]], генерального прокурора СРСР. |
Навчався у Ніжинському інституті народної освіти. Був виключений із партії, бо відмовився їхати на село зміцнювати колгоспи. А його молодший брат Роман у цей час працював окружним прокурором у Ніжині. Потім Микола втратив роботу. Поневірявся із дружиною Галиною Марковською і маленькою дочкою. Був репресований за дружбу з націоналістами ще до війни. | Навчався у Ніжинському інституті народної освіти. Був виключений із партії, бо відмовився їхати на село зміцнювати колгоспи. А його молодший брат Роман у цей час працював окружним прокурором у Ніжині. Потім Микола втратив роботу. Поневірявся із дружиною Галиною Марковською і маленькою дочкою. Був репресований за дружбу з націоналістами ще до війни. | ||
Поточна версія на 09:21, 24 січня 2021
Микола Андрійович Руденко (до 1907 — після 1964) педагог, вчитель української мови. Старший брат Романа Руденка, генерального прокурора СРСР.
Навчався у Ніжинському інституті народної освіти. Був виключений із партії, бо відмовився їхати на село зміцнювати колгоспи. А його молодший брат Роман у цей час працював окружним прокурором у Ніжині. Потім Микола втратив роботу. Поневірявся із дружиною Галиною Марковською і маленькою дочкою. Був репресований за дружбу з націоналістами ще до війни.
Працював у Київській школі № 154.[1]
Родина[ред. | ред. код]
Брати: Руденко Роман Андрійович, Руденко Федір Андрійович.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фото з випускного альбому 1953-1964 київської школи N 154, Київські історії, Facebook, 28 листопада 2020
