Відмінності між версіями «Кожухівська Валентина Миколаївна»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
м (Імпортовано 1 версія)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Валентина Кожухівська.jpg|міні|Валентина Кожухівська]]
 
[[Файл:Валентина Кожухівська.jpg|міні|Валентина Кожухівська]]
  
'''Валентина Миколаївна Кожухівська''' (народилася в селі Червоні Партизани, нині Володькова дівиця) — директор [[Володьководівицький будинок культури|Володьководівицького будинку культури]]
+
'''Валентина Миколаївна Кожухівська''' (народилася в селі Червоні Партизани, нині Володькова дівиця) — директор [[Володьководівицький будинок культури|Володьководівицького будинку культури]] (звільнилася в 2020).
  
 
Є керівником театральної студії «[[Дівичани]]», а також вокального фольклорного колективу «[[Надвечір'я]]»  куди входять жіночки похилого віку Володьководівицького будинку культури.<ref name="n2">{{cite web | url = https://agropolit.com/selskij-revizor/442-silskiy-revizor-volodkova-divitsya | title = Володькова Дівиця | publisher = Сільський Ревізор: | author = | date = | accessdate = 27 березня 2020| language = }}</ref>
 
Є керівником театральної студії «[[Дівичани]]», а також вокального фольклорного колективу «[[Надвечір'я]]»  куди входять жіночки похилого віку Володьководівицького будинку культури.<ref name="n2">{{cite web | url = https://agropolit.com/selskij-revizor/442-silskiy-revizor-volodkova-divitsya | title = Володькова Дівиця | publisher = Сільський Ревізор: | author = | date = | accessdate = 27 березня 2020| language = }}</ref>

Версія за 21:14, 8 січня 2021

Валентина Кожухівська

Валентина Миколаївна Кожухівська (народилася в селі Червоні Партизани, нині Володькова дівиця) — директор Володьководівицького будинку культури (звільнилася в 2020).

Є керівником театральної студії «Дівичани», а також вокального фольклорного колективу «Надвечір'я» куди входять жіночки похилого віку Володьководівицького будинку культури.[1]

Сама пише водевілі і п'єси про те, що всім близьке — історії про пана Володькевича і його дівицю, про життя в селі з усіма його прикрасами.[1]

Для любителів образотворчого мистецтва, ліплення й аплікації заснувала художню студію «Барвінок».[1]

До життєпису

Довго жила й працювала в Броварах. У 2012-му році вийшла заміж і перебралася на Луганщину. Там з чоловіком прожили недовго. Коли на Сході почалася війна, якраз гостювали в Одесі. Через те, що залізничну колію підірвали, повернутися додому в Рубіжне не змогли. З тим, що мали при собі, поїхали у її рідне село – Володькову Дівицю. Оселилися в батьківській хаті, де вже десять років ніхто не жив. Спочатку думали, що тимчасово, але зрештою вирішили лишитися.[2]

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Володькова Дівиця, Сільський Ревізор:, переглянуто 27 березня 2020
  2. Село, де можна побачити алею «Мілана», парк Добра та Покровський сад хризантем..., zemlyaivolya.net, переглянуто 27 березня 2020

Посилання