Відмінності між версіями «Мусіни-Пушкіни»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
* Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1744-1817) – граф, президент Російської Академії мистецтв прославився тим, що відшукав чимало стародавніх літописів та цінних історичних документів, опублікував «Руську правду», «Слово о полку Ігоревім» та інші. Його син був одружений з онукою В.В. Капніста – російського драматурга та поета – Єлизаветою Василівною, про яку носівчани були дуже доброї думки. | * Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1744-1817) – граф, президент Російської Академії мистецтв прославився тим, що відшукав чимало стародавніх літописів та цінних історичних документів, опублікував «Руську правду», «Слово о полку Ігоревім» та інші. Його син був одружений з онукою В.В. Капніста – російського драматурга та поета – Єлизаветою Василівною, про яку носівчани були дуже доброї думки. | ||
* Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1825—1879) — петербурзький повітовий предводитель дворянства (1858—1859), гофмаршал (1866) и гофмейстер двору (1869); брат генерал-ад'ютанта графа Олександра и Володимира Мусіних-Пушкіних, був одружений з дочкою Кушелева-Безбородька. | * Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1825—1879) — петербурзький повітовий предводитель дворянства (1858—1859), гофмаршал (1866) и гофмейстер двору (1869); брат генерал-ад'ютанта графа Олександра и Володимира Мусіних-Пушкіних, був одружений з дочкою Кушелева-Безбородька. | ||
| − | * Мусін-Пушкін Володимир Олексійович (07.11.1868—17.04.1918) — граф-церемонімейстер імператорського двору Російської імперії, Чернігівський голова дворянства. Добудував і ввів у дію [[Носівський цукровий завод]], після банкрутства акціонерного товариства, яке розпочинало будівництво. Граф помер у Носівці у 1918 році і похований у Києві на Байковому кладовищі. | + | |
| + | {{f}}[[Файл:Musin-Pushkin Vladimir Alexeevich.jpg|120пкс|праворуч|link=]]</div> | ||
| + | |||
| + | * Мусін-Пушкін Володимир Олексійович (07.11.1868—17.04.1918) — граф-церемонімейстер імператорського двору Російської імперії, Чернігівський голова дворянства. Добудував і ввів у дію [[Носівський цукровий завод]], після банкрутства акціонерного товариства, яке розпочинало будівництво. Граф помер у Носівці у 1918 році і похований у Києві на Байковому кладовищі.{{Clear}} | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
Версія за 02:37, 30 листопада 2020
Мусіни-Пушкіни — родина, що була одним з найбільших власників земель і маєтностей на Носівщині у ХІХ столітті.
У Носівці вони мали понад 5000 десятин орної землі, а також луки та сіножаті, близько 2000 десятин землі в районі сучасного с. Відрадне.
У селі Козари в родини була дача з віковим дубовим парком. Парк був знищений в 1930-х.
- Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1744-1817) – граф, президент Російської Академії мистецтв прославився тим, що відшукав чимало стародавніх літописів та цінних історичних документів, опублікував «Руську правду», «Слово о полку Ігоревім» та інші. Його син був одружений з онукою В.В. Капніста – російського драматурга та поета – Єлизаветою Василівною, про яку носівчани були дуже доброї думки.
- Мусін-Пушкін Олексій Іванович (1825—1879) — петербурзький повітовий предводитель дворянства (1858—1859), гофмаршал (1866) и гофмейстер двору (1869); брат генерал-ад'ютанта графа Олександра и Володимира Мусіних-Пушкіних, був одружений з дочкою Кушелева-Безбородька.
- Мусін-Пушкін Володимир Олексійович (07.11.1868—17.04.1918) — граф-церемонімейстер імператорського двору Російської імперії, Чернігівський голова дворянства. Добудував і ввів у дію Носівський цукровий завод, після банкрутства акціонерного товариства, яке розпочинало будівництво. Граф помер у Носівці у 1918 році і похований у Києві на Байковому кладовищі.
