Відмінності між версіями «Мазур Анатолій Павлович»
(→Родина) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Анатолій Мазур.jpg|міні|Анатолій Мазур]] | [[Файл:Анатолій Мазур.jpg|міні|Анатолій Мазур]] | ||
| − | '''Мазур Анатолій Павлович''' (народився | + | '''Мазур Анатолій Павлович''' (народився [[19 серпня]] [[1939]] року в селі Жовтень, (нині Лісові Хутори) — помер [[3 грудня]] [[2012]]) — колгоспник, а також пасічник, тесля, мисливець, рибалка. |
| − | Тато | + | == Життєпис == |
| + | :''Спогади доньки [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надії Аніскової]], 6 грудня, 2025'' | ||
| + | Тато народився четвертим сином в багатодітній сім'ї. Батько — [[Мазур Павло Федорович]], мати — [[Мазур Олександра Григорівна|Мазур (дівоче Оксимець) Олександра Григорівна]], як і всі жінки того часу, лишилась рано вдовою… Старший брат, Павло, військовий, служив далеко від дому, але ніколи не забував про рідне село. Двічі на рік, на Різдво (бо в мами день народження) та у відпустку приїжджав провідати маму, родину. Всі його дуже чекали, особливо ми, діти, на подарунки. Помер у 2012 році. Брати Іван, Анатолій, Григорій та сестра Марія лишились в рідному селі. Тут працювали, одружились і пустили своє коріння. | ||
| − | + | Тато мамою ([[Мазур Марія Степанівна]], дівоче Коровай, народилася 7 квітня 1941) одружились в листопаді 1963. 15 травня 1964 року народилась донька Світлана, а 11 грудня 1968 року — донька Надія (таке ім'я дала старша сестра). Дівчата закінчили школу, здобули вищу освіту, вийшли заміж, народили діточок (внуків, правнуків), працюють і проживають в м. Києві, пенсіонерки. | |
| − | З часом, тато дуже хворів і залишив цей світ 03 грудня 2012 року. Шкода, що так рано відійшов на | + | Батько дуже любив свою сім'ю. Все життя старанно працював в колгоспі. Дома було велике господарство, про яке вони дбали з мамою удвох. Мав рушницю, ходив на полювання, зимою на рибалку. А який смачний мед був вдома! Тримав багато вуликіа з бджолами. А найбільше дуже любив працювати з деревом, "плотникував". Допомагав у післявоєнний час будувати та облаштовувати декором будинки. В селі одиниці хат, до яких не торкалися руки мого батька. |
| + | |||
| + | З часом, тато дуже хворів і залишив цей світ 03 грудня 2012 року. Шкода, що так рано відійшов на небеса… Його нам так не вистачає. Не вистачає повчання, строгості та поради. Дуже сумую, але пам'ять залишиться в серці навіки. | ||
== Родина == | == Родина == | ||
Дружина, Марія Степанівна, 1941 р.н, дочка [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надія]] 1968 р.н. та Світлана, 1964 р.н. | Дружина, Марія Степанівна, 1941 р.н, дочка [[Аніскова Надія Анатоліївна|Надія]] 1968 р.н. та Світлана, 1964 р.н. | ||
| − | + | Онуки — Юрій, 1988 р.н., Ірина, 1990 р.н., Євгенія, 2002 р.н. та Сергій, 1990 р.н. | |
| − | |||
| − | |||
| − | + | Є правнуки — Назар Юрійович, 2017 р.н. та Матвій Олександрович, 2023 р.н. | |
[[Категорія:Уродженці Лісових Хуторів]] | [[Категорія:Уродженці Лісових Хуторів]] | ||
| + | [[Категорія:Колгоспники]] | ||
| + | [[Категорія:Теслі]] | ||
| + | [[Категорія:Пасічники]] | ||
| + | [[Категорія:Мисливці]] | ||
| + | [[Категорія:Рибалки]] | ||
[[Категорія:Люди М]] | [[Категорія:Люди М]] | ||
Версія за 19:22, 6 грудня 2025
Мазур Анатолій Павлович (народився 19 серпня 1939 року в селі Жовтень, (нині Лісові Хутори) — помер 3 грудня 2012) — колгоспник, а також пасічник, тесля, мисливець, рибалка.
Життєпис
- Спогади доньки Надії Аніскової, 6 грудня, 2025
Тато народився четвертим сином в багатодітній сім'ї. Батько — Мазур Павло Федорович, мати — Мазур (дівоче Оксимець) Олександра Григорівна, як і всі жінки того часу, лишилась рано вдовою… Старший брат, Павло, військовий, служив далеко від дому, але ніколи не забував про рідне село. Двічі на рік, на Різдво (бо в мами день народження) та у відпустку приїжджав провідати маму, родину. Всі його дуже чекали, особливо ми, діти, на подарунки. Помер у 2012 році. Брати Іван, Анатолій, Григорій та сестра Марія лишились в рідному селі. Тут працювали, одружились і пустили своє коріння.
Тато мамою (Мазур Марія Степанівна, дівоче Коровай, народилася 7 квітня 1941) одружились в листопаді 1963. 15 травня 1964 року народилась донька Світлана, а 11 грудня 1968 року — донька Надія (таке ім'я дала старша сестра). Дівчата закінчили школу, здобули вищу освіту, вийшли заміж, народили діточок (внуків, правнуків), працюють і проживають в м. Києві, пенсіонерки.
Батько дуже любив свою сім'ю. Все життя старанно працював в колгоспі. Дома було велике господарство, про яке вони дбали з мамою удвох. Мав рушницю, ходив на полювання, зимою на рибалку. А який смачний мед був вдома! Тримав багато вуликіа з бджолами. А найбільше дуже любив працювати з деревом, "плотникував". Допомагав у післявоєнний час будувати та облаштовувати декором будинки. В селі одиниці хат, до яких не торкалися руки мого батька.
З часом, тато дуже хворів і залишив цей світ 03 грудня 2012 року. Шкода, що так рано відійшов на небеса… Його нам так не вистачає. Не вистачає повчання, строгості та поради. Дуже сумую, але пам'ять залишиться в серці навіки.
Родина
Дружина, Марія Степанівна, 1941 р.н, дочка Надія 1968 р.н. та Світлана, 1964 р.н.
Онуки — Юрій, 1988 р.н., Ірина, 1990 р.н., Євгенія, 2002 р.н. та Сергій, 1990 р.н.
Є правнуки — Назар Юрійович, 2017 р.н. та Матвій Олександрович, 2023 р.н.
