Відмінності між версіями «Літки»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Літки''', також '''посьолок Літки''' — куток (історична назва району) в місті [[Носівка]].<ref>Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013 р. – 600 с. ISBN 978-966-502-543-6.</ref>
+
'''Літки''', також '''поселення Літки''' — куток (історична назва району) в місті [[Носівка]].<ref>Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013 р. – 600 с. ISBN 978-966-502-543-6.</ref>
  
 
Куток обмежений вулицями [[Вулиця Коцюбинського|Коцюбинського]], [[Вулиця Кармелюка|Кармелюка]], [[Вулиця Автоколонна|Автоколонна]], [[Вулиця Стадіонна|Стадіонна]].
 
Куток обмежений вулицями [[Вулиця Коцюбинського|Коцюбинського]], [[Вулиця Кармелюка|Кармелюка]], [[Вулиця Автоколонна|Автоколонна]], [[Вулиця Стадіонна|Стадіонна]].
Рядок 5: Рядок 5:
 
З проханням розповісти про поселення Літки та про те, як утворився цукровий завод, ми вирішили звернутись до жителів поселення Літки, які й працювали у свій час на цукровому заводі. Це [[Оводова Наталія Іванівна]] (1927 р.н.), яка 35 років пропрацювала робітницею на цукровому заводі, її батько теж у свій час працював на цьому ж заводі робітником. [[Коваль Ольга Дмитрівна]] (1921 р.н.), яка 30 років пропрацювала робітницею на заводі, жителі вулиць поселення Літки – [[Калюжний Григорій Павлович]] та [[Шкуратенко Ольга Михайлівна]].
 
З проханням розповісти про поселення Літки та про те, як утворився цукровий завод, ми вирішили звернутись до жителів поселення Літки, які й працювали у свій час на цукровому заводі. Це [[Оводова Наталія Іванівна]] (1927 р.н.), яка 35 років пропрацювала робітницею на цукровому заводі, її батько теж у свій час працював на цьому ж заводі робітником. [[Коваль Ольга Дмитрівна]] (1921 р.н.), яка 30 років пропрацювала робітницею на заводі, жителі вулиць поселення Літки – [[Калюжний Григорій Павлович]] та [[Шкуратенко Ольга Михайлівна]].
  
−
Наталія Іванівна Оводова та Ольга Дмитрівна Коваль розповіли нам про те, що земля, по якій тепер проходить вулиця Робоча, належала багатому єврею [[Мотьке]], котрий орендував землю у графа. Мотьке вирощував цукровий буряк для заводу. При станції Носівка була лише одна хата селянина-середняка [[Гришко Семен Іванович|Гришка Семена Івановича]], а в одному кілометрі від станції – хата [[Кебкал Овраам Романовича|Кебкала Овраама Романовича]], котрий займався виготовленням цегли.
+
… до 1915 р. не було ні [[Вулиця Робоча|вулиці Робочої]], ні поселення Літки. На місці поселення Літки був пустир. Лише два двори прикрашали це місце. Перший двір – [[Соловей Михайло Степанович|Михайла Степановича Солов'я]], який займався підвезенням вантажів із станції на завод. Другий – [[Штанько Дем'ян Миколайович|Дем'яна Миколайовича Штанька]], який займався сільським господарством.
  
−
Таким чином, до 1915 р. не було ні [[Вулиця Робоча|вулиці Робочої]], ні поселення Літки. На місці поселення Літки був пустир. Лише два двори прикрашали це місце. Перший двір – [[Соловей Михайло Степанович|Михайла Степановича Солов'я]], який займався підвезенням вантажів із станції на завод. Другий – [[Штанько Дем'ян Миколайович|Дем'яна Миколайовича Штанька]], який займався сільським господарством.
+
Поселення [[Літки]] почало забудовуватись одночасно з організацією [[МТС]] (машино-тракторної станції) з [[1932]] р. Поселення спочатку називали Лихолітками, бо біля нього ще залишалося болото, яке весною, розливаючись, завдавало багато лиха людям, які жили біля нього. Пізніше, коли болото поступово осушувалось, поселення просто почали називати Літками.
  
−
Поселення [[Літки]] почало забудовуватись одночасно з організацією [[МТС]] (машино-тракторної станції) з [[1932]] р. Поселення спочатку називали [[Лихолітками]], бо біля нього ще залишалося болото, яке весною, розливаючись, завдавало багато лиха людям, які жили біля нього. Пізніше, коли болото поступово осушувалось, поселення просто почали називати Літками.
+
Населяли це поселення робітники та службовці МТС, цукрозаводу.  
−
 
 
−
Населяли це поселення робітники та службовці МТС, цукрозаводу. Пристанційне поселення почало розвиватись після Жовтневої революції. Першим побудувався у [[1916]] р. [[Салівон]], а в 1917 р. ще декілька чоловік. Всі були виселенці з Носівських хуторів. А, крім вказаних хат, на багато кілометрів навколо простягалось поле. Село Носівка розпочиналось по шосе за 2,5 км. від станції.
 
  
 
== Карта ==
 
== Карта ==

Версія за 23:31, 10 вересня 2025

Літки, також поселення Літки — куток (історична назва району) в місті Носівка.[1]

Куток обмежений вулицями Коцюбинського, Кармелюка, Автоколонна, Стадіонна.

З проханням розповісти про поселення Літки та про те, як утворився цукровий завод, ми вирішили звернутись до жителів поселення Літки, які й працювали у свій час на цукровому заводі. Це Оводова Наталія Іванівна (1927 р.н.), яка 35 років пропрацювала робітницею на цукровому заводі, її батько теж у свій час працював на цьому ж заводі робітником. Коваль Ольга Дмитрівна (1921 р.н.), яка 30 років пропрацювала робітницею на заводі, жителі вулиць поселення Літки – Калюжний Григорій Павлович та Шкуратенко Ольга Михайлівна.

… до 1915 р. не було ні вулиці Робочої, ні поселення Літки. На місці поселення Літки був пустир. Лише два двори прикрашали це місце. Перший двір – Михайла Степановича Солов'я, який займався підвезенням вантажів із станції на завод. Другий – Дем'яна Миколайовича Штанька, який займався сільським господарством.

Поселення Літки почало забудовуватись одночасно з організацією МТС (машино-тракторної станції) з 1932 р. Поселення спочатку називали Лихолітками, бо біля нього ще залишалося болото, яке весною, розливаючись, завдавало багато лиха людям, які жили біля нього. Пізніше, коли болото поступово осушувалось, поселення просто почали називати Літками.

Населяли це поселення робітники та службовці МТС, цукрозаводу.

Карта

Літки.jpg

Примітки

  1. ↑ Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013 р. – 600 с. ISBN 978-966-502-543-6.