Хрокало Ніна Яківна

Ніна Хрокало

Хрокало Ніна Яківна (народилася 20 березня 1943) — вчителька української мови і літератури Носівської школи № 1 в 1960–1970-х.

Спогади

Людмила Лабушевська:

«Так, це була дивовижна людина й неперевершена вчителька, всі в класі сиділи тихо-тихо й слухали, завдяки Ніні Яківні я вперше почула вірші Симоненка й закохалася в них».

Валерій Фурса:

«Ніна Яківна була дуже розумною, толерантною людиною, однією з найкращих вчительок, яких я зустрів у житті.»

Світлана Галич:

«Вона могла цілий урок читати напам'ять вірші і як читати, заслухаєшся, це справді талант і покликання ВЧИТЕЛЬ. Її вірші пам'ятаю по цей час».

В літературі

Тамара Киричок присвятила своїй улюбленій вчительці вірш:

Як завжди милувалися ми Вами!
І хвилями розкішного волосся,
І променистим поглядом очей -
То ясно-карих, то жагуче-чорних,
Що так зоріли з-під крилатих вій!
І все було довершене у Вас:
Чарівний голос, білозубий усміх
І неповторний жест руки тонкої,
І витончений смак тієї Жінки,
В якій природа щедро поєднала
Красу принадну, розум і талант!..
О Вчителько моя! Де та стежина,
Якою я приходила до Вас
У затишну й заквітчану оселю?
А Ви мої шкільні читали твори
І так раділи, коли влучне слово
Та свіжа думка часом в них звучали,
І говорили щось про іскру Божу,
Що, мабуть, мені дана...
А сьогодні
Так хочеться в дитинство повернутись,
Подарувати Вам троянду білу
І ще хоч раз зустріти ясний погляд
Отих очей, що ніби маки чорні!
Та я не знаю,
Де тепер стежки ті,
Якими Ви десь ходите,
Напевно, така ж вродлива,
Тільки сніжно-білим
І ледь сумним,
Як ця троянда ніжна,
Волосся Ваше стало оксамитне...
Вклоняюсь Вам, Учителько моя!

© Тамара Киричок, 2021 р.

Посилання

• Ніна Хрокало-Овсієнко у Facebook