Відмінності між версіями «Темні спіралі смарагдового Круга»

Матеріал з Енциклопедія Носівщини
 
Рядок 22: Рядок 22:
 
:''Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "''
 
:''Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "''
  
[[Категорія:Книжки]]
+
[[Категорія:Книги]]
 
[[Категорія:Корженко Людмила Федорівна]]
 
[[Категорія:Корженко Людмила Федорівна]]
 
[[Категорія:Козари]]
 
[[Категорія:Козари]]

Поточна версія на 09:02, 14 листопада 2024

«Темні спіралі смарагдового Круга» — друга книга Людмили Корженко.

Побачила світ книга ніжинки Людмили Корженко[ред. | ред. код]

Джерело: Побачила світ книга ніжинки Людмили Корженко, Новини Ніжина

Темні спіралі.jpg Темні спіралі 2.jpg

Книгу "Темні спіралі смарагдового Круга", автором якої є ніжинка Людмила Корженко, було презентовано більше року тому, а тиражовано – лише зараз. Про це повідомляє авторка на своїй сторінці в мережі Фейсбук.

Письменниця розповідає, що книга містить однойменну повість, оповідання і трохи документального архівного матеріалу:

«Події відбуваються в Козарах, Ніжині, Києві починаючи з 1850-х і закінчуючи 2016 роком. Ілюстрована чудовими репродукціями картин уродженця Козар (і мого двоюрідного дядька) Пархоменка Андрія Васильовича, а також світлинами різних років.

Видана власним коштом, але варіант бюджетний.

Авторка ділиться з читачами маленьким уривком:

"Добротний будинок священика стояв навпроти церкви, біля нього – розкішний сад. Батюшка дуже любив працювати там, інколи водив до себе учнів, де вони освоювати ази садівництва. Так що, закінчивши навчання, підлітки, знаючи Закон Божий, навчившись читати-писати й ділити-множити, могли розрізняти сорти плодових дерев і правильно за ними доглядати. В майбутньому це згодилось багатьом.:
А ще ходили вони разом з наставником до лісу. Там була така незвична доріжка, що пролягає колом, а з двох її сторін рівненько посаджено молоді деревця, схожі на ялинки. Батюшка розповідав, що це ялиці, привезені сюди з далекої Карелії. Колись вони будуть високими і могутніми, житимуть сотні років, якщо вже прижилися тут. А ще спитав учнів, яка велика геометрична фігура утворилася всередині цієї стежки, на що почув багатоголосся: «Круг
Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "