Відмінності між версіями «Темні спіралі смарагдового Круга»
Матеріал з Енциклопедія Носівщини
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
:''Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "'' | :''Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "'' | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Книжки]] | ||
+ | [[Категорія:Корженко Людмила Федорівна]] | ||
+ | [[Категорія:Козари]] |
Версія за 09:02, 14 листопада 2024
«Темні спіралі смарагдового Круга» — друга книга Людмили Корженко.
Побачила світ книга ніжинки Людмили Корженко
- Джерело: Побачила світ книга ніжинки Людмили Корженко, Новини Ніжина
Книгу "Темні спіралі смарагдового Круга", автором якої є ніжинка Людмила Корженко, було презентовано більше року тому, а тиражовано – лише зараз. Про це повідомляє авторка на своїй сторінці в мережі Фейсбук.
Письменниця розповідає, що книга містить однойменну повість, оповідання і трохи документального архівного матеріалу:
- «Події відбуваються в Козарах, Ніжині, Києві починаючи з 1850-х і закінчуючи 2016 роком. Ілюстрована чудовими репродукціями картин уродженця Козар (і мого двоюрідного дядька) Пархоменка Андрія Васильовича, а також світлинами різних років.
Видана власним коштом, але варіант бюджетний.
Авторка ділиться з читачами маленьким уривком:
- "Добротний будинок священика стояв навпроти церкви, біля нього – розкішний сад. Батюшка дуже любив працювати там, інколи водив до себе учнів, де вони освоювати ази садівництва. Так що, закінчивши навчання, підлітки, знаючи Закон Божий, навчившись читати-писати й ділити-множити, могли розрізняти сорти плодових дерев і правильно за ними доглядати. В майбутньому це згодилось багатьом.:
- А ще ходили вони разом з наставником до лісу. Там була така незвична доріжка, що пролягає колом, а з двох її сторін рівненько посаджено молоді деревця, схожі на ялинки. Батюшка розповідав, що це ялиці, привезені сюди з далекої Карелії. Колись вони будуть високими і могутніми, житимуть сотні років, якщо вже прижилися тут. А ще спитав учнів, яка велика геометрична фігура утворилася всередині цієї стежки, на що почув багатоголосся: «Круг!»
- Усміхнувшись, наставник наказав ніколи не нищити дерева, як і все живе, без особливої на те потреби, адже воно створене Богом, доглянуте людською працею, і це теж буде вважатись гріхом. «Колись ваші онуки і правнуки милуватимуться цією Божою красою!» — підсумував батюшка…. "